Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#11 Чи помітили ви <g/> , давши вашу « <g/> Перверсію <g/> » до друку або ще не дававши <g/> , хто був одним з ваших попередників у подорожі <g/> , принаймні до Верони ( <g/> далі якісь тогочасні чорти понесли його на захід <g/> , до Генуї <g/> ) <g/> .
doc#44 <p> Оскільки я не в змозі відтворити історію текстуальних змін ЯН <g/> , бо конечна передумова для цього — вивчення архівних матеріялів <g/> , мені не приступних <g/> , — то я в основному зосереджуся на аналізі відповідних сторінок з рецензії на Головацького ( <g/> далі — Гол <g/> ) і на листі до Його принесли нові таланти <g/> , і він відкрив двері талантам у літературу й мистецтво <g/> .
doc#55 Дати перших інституційних реґляментацій українського правопису ( <g/> далі УП <g/> ) відомі <g/> .
doc#55 <p> Український правопис 1928 р. ( <g/> далі УП 28 і т. д. <g/> ) був обов'язковий менше <g/> , ніж 5 років <g/> , Після перевороту <g/> , вчиненого Сталіним у січні 1931 р. <g/> , і призначення П.Постишева на диктатора правопис драстично переглянено без будь-якої дискусії або застереження <g/> , без будь-якої гри в демократію <g/> .
doc#76 Мовні та історичні факти дозволяють говорити про п'ять таких мовнотєриторіяльних одиниць-реґіонів <g/> , перелічених тут <g/> , ідучи з півночі на схід і південь <g/> : </p><p> 1. Новгородсько-Тверський регіон ( <g/> далі скорочено НТ <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Полоцько-Смоленський ( <g/> ПС <g/> ) <g/> ; </p><p> 3. Муромо-Рязанський ( <g/> MP <g/> ) <g/> ; </p><p> 4. Києво-Поліський ( <g/> КП <g/> ) <g/> ; </p><p> 5. Галицько-Подільський ( <g/> ГП <g/> ) <g/> . </p>
doc#76 1881 <g/> ) <g/> , далі — « <g/> другая язва — евреи <g/> » <g/> . </p>
doc#47 — від контактів із навколишніми селянами <g/> , хоч <g/> , мабуть <g/> , поверховими ( <g/> про них нема згадок у « <g/> Материнках <g/> » <g/> ) <g/> , далі з поезією Олеся ( <g/> « <g/> З журбою радість обнялась <g/> » — свідчення Г. Лащенко <g/> ) <g/> , а пізніше була піднесена на інший <g/> , уже не стихійний <g/> , а принципово-ідеологічний позем у празьких контактах <g/> .
doc#40 Більшість европеїзмів постачає французька мова ( <g/> в наших прикладах усі слова з початку до слова парлямент включно <g/> ) <g/> , далі англійська ( <g/> в наших прикладах усі слова <g/> , починаючи від слова спорт <g/> ) <g/> , зовсім зрідка і епізодично інші європейські мови <g/> . </p>
doc#40 Тут <g/> , крім анафоричних як хто і так <g/> , паралелізм витворює наявність в обох реченнях у тому ж порядку поставлених назв знаряддя дії ( <g/> гострий ніж — обухом <g/> ) <g/> , далі присудків ( <g/> угородив— гамселив <g/> ) <g/> , далі назв місця спрямування знаряддя дії ( <g/> Чіпці в серце — у його голову <g/> ) <g/> .
doc#40 Тут <g/> , крім анафоричних як хто і так <g/> , паралелізм витворює наявність в обох реченнях у тому ж порядку поставлених назв знаряддя дії ( <g/> гострий ніж — обухом <g/> ) <g/> , далі присудків ( <g/> угородив— гамселив <g/> ) <g/> , далі назв місця спрямування знаряддя дії ( <g/> Чіпці в серце — у його голову <g/> ) <g/> .
doc#15 Vystoupi Ruperto <g/> " <g/> , але можливі " <g/> і v jinych popisech a näzornych lićemch <g/> " ( <g/> і в інших описах <g/> ) <g/> , далі згадується про написи <g/> , сповіщення <g/> , заголовки <g/> , адреси листів і т. п. Але <g/> , не зважаючи на такий опис функцій <g/> , ті приклади все ж не виділяються з-поміж типово неповних речень типу " <g/> Mrtva <g/> , reki doktor strućne <g/> " або еквівалентів речення типу " <g/> І ne <g/> , slećno Hortensie <g/> " <g/> .
doc#40 , на із знахідним і з місцевим <g/> , з — із знахідним <g/> , родовим і орудним <g/> ) <g/> , далі диференціює і розвиває питоме значення відмінка Сучасна українська літературна мова має кількадесят прийменників <g/> , і їх число поволі збільшується <g/> .
doc#40 Сполучним голосним найчастіше буває -о- <g/> , зокрема завжди <g/> , коли перша основа прикметникова ( <g/> жовтогарячий <g/> , куцохвостий <g/> , синьоцвіт <g/> ) <g/> , далі — -и- <g/> , коли перша частина числівникова від три до дев'ятдесят <g/> , крім сорок ( <g/> тризуб <g/> , чотирикутник <g/> , тридцятирічний <g/> ; але при два — двоногий <g/> , дворіччя <g/> ) <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , -е- <g/> , що вживається після іменникових основ <g/> , що закінчуються на -й або подовжений приголосний ( <g/> дієслово <g/> , краєвид <g/> , життєздатний <g/> ; також <g/> : божевільний <g/> , очевидний <g/> ) і <g/> , нарешті <g/> , здебільшого після м'яких основ іменників ( <g/> див <g/> .
doc#94 Тим самим вона стала частиною цієї релігії і святість релігії перейшла на неї <g/> , власне <g/> , не стала <g/> , а далі була <g/> , далі тривала <g/> .
doc#52 Ми називаємо цих людей <g/> , відповідно до географічних особливостей <g/> , малоросами <g/> , мадяронами і т. д. А мова й собі впливає на психологію <g/> , і ми готові піддати тих малоросів у широкому сенсі слова анатемі й просто не вважати їх членами нації <g/> , якими вони <g/> , попри все <g/> , фактично є. Далі — більше <g/> , далі — гірше <g/> , далі — вужче <g/> .
doc#24 <p> І коли досягнено цієї вершини <g/> , далі в урочистому ритмі маршу <g/> , що завершується фанфарами ( <g/> « <g/> Слава руйнуючій силі вогню <g/> !
doc#81 Власне <g/> , кожний прохід до Криниці підганяло побоювання <g/> : а може — вже сьогодні треба забиратися геть <g/> , далі на захід <g/> ; а може — завтра вже буде пізно <g/> ? </p>
doc#40 Річ у тому <g/> , що з погляду звучности звуки мови можуть бути поділені на кілька шаблів <g/> : найзвучніші — голосні <g/> , далі йдуть сонорні р <g/> , л <g/> , м <g/> , н <g/> , далі ближчі до голосних в <g/> , й <g/> , далі решта дзвінких і нарешті глухі приголосні <g/> .
doc#52 Ми називаємо цих людей <g/> , відповідно до географічних особливостей <g/> , малоросами <g/> , мадяронами і т. д. А мова й собі впливає на психологію <g/> , і ми готові піддати тих малоросів у широкому сенсі слова анатемі й просто не вважати їх членами нації <g/> , якими вони <g/> , попри все <g/> , фактично є. Далі — більше <g/> , далі — гірше <g/> , далі — вужче <g/> .