Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 , вивезли в евакуаційних транспортах КГБ <g/> . Він мав незмірно більше « <g/> заслуг <g/> » <g/> , ніж Н. Уже багато
doc#0 , не з опери ж ( <g/> якщо він не сам це вигадав <g/> , а він любив фантазувати <g/> ) <g/> . Так <g/> , був князь Ігор <g/> , але не
doc#4 . Зв'язок з Ахматовою дещо окресленіший <g/> , але й він не може йти в порівняння з Олесевим впливом <g/> . Я б
doc#5 треба <g/> . Він починає відчувати мистецтво <g/> . Марті він каже <g/> : « <g/> Життя прекрасне <g/> , це кожен десь потай
doc#6 . А цей аспект заслуговує на свою пайку уваги <g/> . Бо він знову підносить порушену тут тему адресата
doc#8 появилася радянська репатріяційна комісія <g/> . Він утік з табору « <g/> діпі <g/> » <g/> , коли там почався «
doc#8 як на річ <g/> , що може пошкодити його душі <g/> . Бога він уявляє собі губатим у кармазиновому жупані
doc#8 він зашифровує словом « <g/> політика <g/> » <g/> , — але він таки ставить цю проблему <g/> . Та в суті речі це не
doc#9 наук <g/> , і доцентом <g/> , але в суті справи він став моїм новим учителем ( <g/> після Булаховського
doc#9 , тогочасний директор книгозбірні НТШ <g/> . О <g/> , він був зовсім відмінний від Сімовича <g/> . Не було в
doc#9 явище <g/> . « <g/> Наші молоді письменники <g/> , — писав він <g/> , — вже одбились од народної мови <g/> , живучи в
doc#9 суспільний <g/> , що таке рух <g/> ? — Після моїх пояснень він і каже <g/> : </p><p> — От і треба було так і сказати <g/> : " <g/> С
doc#9 — свідчення про вищість тих говірок <g/> , які він звик частіше бачити й чути у літературному
doc#10 ознаками саме Ганцов <g/> . Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над
doc#10 заперечення висунув А.Бескровний10 <g/> ) <g/> : він виявив дифтонги з висхідним наголосом у
doc#11 . Перший Президент молодої республіки <g/> . Він у піджаку <g/> , що явно свіжопошитий <g/> , і людина ще не
doc#13 ризиковий <g/> , але можливий <g/> , поки він один і поки він веде нас до Шевченка <g/> . Потім вона пройшла через
doc#13 нею від початку до кінця <g/> . Цей образ — Бог <g/> . Він робить « <g/> Чорну Долину <g/> » неповторно
doc#15 продовжує " <g/> тут тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що він [ <g/> іменник <g/> . -Ю.Ш. <g/> ] сам уже <g/> , своїм називним
doc#15 , коли ґрунт уже підготований ( <g/> а в даному разі він підготований розгляненими випадками <g/> ) <g/> ,