Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Від цього його злочини не стають меншими <g/> , а об'єктивна суть його діяльности — розбудова російської імперії — не зміниться ані на одну йоту <g/> .
doc#0 <p> Від загальних міркувань тут уже слід повернутися до історії Н. <g/> , від Красного Лимана до Гофу <g/> .
doc#100 синтетичній концептуальній праці <g/> , якою будуть користуватися дуже довго <g/> . </p><p> Одне слово — обережно <g/> ! </p><p> Від загальнішого до часткового — не забудьте в цьому п'ятитомнику про Потебню <g/> : і як теоретика
doc#68 Хейфец говорить про те <g/> , що « <g/> з європейських поетів Василь знав " <g/> від дошки до дошки <g/> " свого улюбленого Рільке <g/> » <g/> .
doc#62 У клясичному " <g/> Фавсті <g/> " від середньовічної " <g/> народної книги <g/> " через Марло до Ґете і навіть до опер <g/> , на Ґете базованих <g/> , Мефістофель вичаровує Марґариту-Ґретхен Фавстові <g/> .
doc#62 ( <g/> Від кінця вісімдесятих років <g/> , коли став " <g/> прозорим <g/> " західний кордон України <g/> , переорієнтація ставала потрібна зовсім інакша <g/> , - але тут мова <g/> , підкреслю <g/> , про початок вісімдесятих років <g/> , коли кордони на сході Европи стояли <g/> , здавалося <g/> , непорушно на довгі роки <g/> ) <g/> .
doc#63 ( <g/> Від порівняння маштабів і можливостей я тут <g/> , природно <g/> , абстрагуюся <g/> .
doc#0 Кажуть французи <g/> : Du superbe au ridicule il n'y a qu'un pas ( <g/> від високого до смішного — крок <g/> ) <g/> .
doc#40 Тому в протилежність алохронізмам ці слова і звороти можна назвати алотопізмами ( <g/> від грецького alios ‘інший' і topos 'місце' <g/> ) <g/> .
doc#40 Ми зватимемо їх алохронізми ( <g/> від грецьких слів alios 'інший' і chronos 'час' <g/> ) <g/> .
doc#40 Уже і в літературній мові воно прийняте для слів морів <g/> , полів <g/> , волів ( <g/> від воло <g/> ) <g/> , багнів <g/> , прислів'їв <g/> , подвір'їв <g/> ; при деяких інших словах воно допускається як рівнобіжне <g/> , напр <g/> .
doc#72 Виняток становить короткий час російської окупації Галичини за Першої світової війни ( <g/> від осени 1914 до весни 1915 р. <g/> ) та першої окупації Буковини ( <g/> вересень 1914 р. — червень 1915 р. <g/> ) <g/> , коли всі українські політичні й культурні організації розгромлено <g/> , численних представників інтеліґенції переслідувано й депортовано <g/> , а українську мову в громадському житті фактично заборонено <g/> .
doc#72 Коли угорець називає етнографію перга <g/> ] г ( <g/> від пер — “ <g/> народ <g/> ” і га <g/> } г — “ <g/> опис <g/> ” <g/> ) <g/> , що буквально означає “ <g/> опис народу <g/> ” <g/> , то “ <g/> конкретність <g/> ” слова не перешкодить цьому мовцеві бути добрим ученим <g/> .
doc#12 : міль <g/> , сільський <g/> , кільце <g/> ; але спілчанин <g/> , у спілці <g/> , галченя <g/> , галці ( <g/> від слів <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> .
doc#72 Так комету по-словінськи називають гераіїса ( <g/> від гер — “ <g/> хвіст <g/> ” <g/> ) <g/> , але ледве чи астроном <g/> , вживаючи слова <g/> , згадує про котячі й собачі хвости <g/> .
doc#81 <p> За місяць моя київська стахановщина закінчилася <g/> , підручник був готовий ( <g/> від того часу я дуже не любив їздити до Києва <g/> ) <g/> , я повернувся до Харкова <g/> , до УКІЖу <g/> , почуваючи себе так <g/> , ніби мене занурили головою до посудини з виметом <g/> .
doc#37 На ульмському з'їзді 1947 року <g/> , де мені й </p><p> Державинові ( <g/> від опозиції <g/> , сказати б <g/> ) було надане слово для головних доповідей і де Державина введено до правління <g/> , Державин зазнав поразки <g/> .
doc#40 : торішній <g/> , завтрашній ( <g/> від торік <g/> , завтра <g/> ) <g/> ; </p><p> ТАБЛИЦЯ ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ </p><p> ( <g/> З <g/> » Ол <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , гомоніми невиданий ( <g/> — небачений <g/> ) і невиданий ( <g/> = невіддрукований <g/> ) утворилися через те <g/> , що в українській мові збіглися колись відмінні звуки и <g/> , ы <g/> : перше слово мало з походження в корені и ( <g/> від слова видьти <g/> ) <g/> , а друге — ы в приростку ( <g/> від слова выдати <g/> ) <g/> .
doc#40 брести́ <g/> ) і так само <g/> : волік <g/> , гріб <g/> , ішов <g/> , ліг <g/> , міг <g/> , ніс <g/> , товк <g/> , тряс <g/> , цвів <g/> , також плив <g/> , кляв ( <g/> від інфінітивів пли́сти і пливти́ <g/> , кля́сти і клясти́ <g/> ) <g/> ; до цієї групи з кінцевим наголосом належать одначе і деякі дієслова <g/> , що в інфінітиві не мають кінцевого наголосу <g/> , переважно з односкладовою основою <g/> : був — була́ — було́ — були́ <g/> , взяв — взяла́ — взяло́ — взяли́ ( <g/> пор <g/> .