Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Петром Холодним ще справа майбутнього <g/> , хоч уже близького <g/> ) - 19. І як утриматися від легкої посмішки на всю його параду вигуків і тире <g/> , на " <g/> голубий настрій <g/> " <g/> , на вітер <g/> , що грає на арфі <g/> , на черешні <g/> , що цвітуть у серці <g/> , на " <g/> весну мою бузкову <g/> " <g/> , на сни про Таїті і " <g/> нашу оселю під пальмами <g/> " <g/> , на заяву " <g/> ми - легенда <g/> " в супроводі <g/> , звісно <g/> , ще одного знака оклику <g/> , а може <g/> , найбільше - на пряме посилання на свої - нівроку - літературні джерела <g/> : від " <g/> Вікторії <g/> " Кнута Гамсуна до біблійної " <g/> Пісні пісень <g/> " ( <g/> с. 228 <g/> ) <g/> . </p>
doc#62 Є цікаве висловлення про початок відходу Росії від " <g/> якобінізму <g/> " й переходу до " <g/> наших <g/> " <g/> , так би мовити <g/> , " <g/> жірондистсько-американських <g/> " ідей ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> , із посиланням на ідеї кирило-методіївські <g/> . </p>
doc#10 Те <g/> , що ( <g/> 12 <g/> ) з'явилося друком на рік пізніше від ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , не конче доводить <g/> , що воно було написане пізніше <g/> .
doc#40 <p> Усі ті випадки <g/> , коли підмет виражений числівником з іменником або формою іменника <g/> , залежною від ( <g/> відсутнього <g/> ) числівника <g/> , це випадки складеного підмета <g/> .
doc#53 Тільки послідовне вживання прийменника од ( <g/> а не від <g/> ) спільне тут з іншими писаннями Потебні <g/> , але ця форма широковживана на Лівобережжі <g/> , зокрема на північ і північний захід від Сули ( <g/> пор <g/> .
doc#3 В узагальненні західна межа постання конструкцій типу двоє речень пробігає вздовж лінії Коростень ( <g/> на схід від <g/> ) — Хвастів — Умань <g/> .
doc#40 Головні типи прийменникових словозростів є такі <g/> : </p><p> з <g/> , від + форма родового відмінка <g/> : збоку <g/> , звечора <g/> , згори <g/> , здуру <g/> , ззаду <g/> , знестяму <g/> , знизу <g/> , зозла <g/> , зопалу <g/> , зразу <g/> , спереду <g/> , спочатку <g/> ; відразу <g/> ; </p><p> до + форма родового відмінка <g/> : добіса <g/> , довіку <g/> , догори <g/> , до діла <g/> , додолу <g/> , додому <g/> , до краю <g/> , доладу <g/> , до лиця <g/> , до мислі <g/> , донезмоги <g/> , донехочу <g/> , до останку <g/> , допари <g/> … </p>
doc#40 <p> У значенні причини найчастіше використовуються через із знахідним відмінком <g/> , від <g/> , з з родовим <g/> , напр <g/> .
doc#9 А так знаходимо в нього поруч сирівець <g/> , з південним оформленням <g/> , і яловець <g/> , з північним ( <g/> І <g/> , 28 <g/> ) <g/> , од і дуже рідко від <g/> , зомну ( <g/> II <g/> , 27 <g/> ) <g/> , локоліь ( <g/> II <g/> , 28 <g/> ) <g/> , але мізок ( <g/> IV <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; замуж ( <g/> III <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; дав <g/> .
doc#78 А так знаходимо в нього поруч сирівець <g/> , з південним оформленням <g/> , і яловець <g/> , з північним <g/> , ( <g/> І <g/> , 28 <g/> ) <g/> , од і дуже рідко від <g/> , зомну ( <g/> II <g/> , 27 <g/> ) <g/> , локоть ( <g/> II <g/> , 28 <g/> ) <g/> , але мізок ( <g/> IV <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; замуж ( <g/> III <g/> , 50 <g/> ) <g/> ; дав <g/> .
doc#81 Це був час <g/> , коли Київ дещо загравав з еміµрантами <g/> , і тяжко сказати <g/> , чи ініціятива подарунка походила від Прилюка <g/> , чи від <g/> , ну <g/> , скажім <g/> , товариства культурних зв'язків з закордоном <g/> .
doc#53 Сумцов говорить на своїх чотирьох сторінках тільки про поодинокі слова <g/> , що існують у кількох варіянтах <g/> , де Потебня вибирав один певний варіянт ( <g/> од <g/> , а не від <g/> , перше <g/> , а не перве <g/> , сей <g/> , а не цей <g/> ) або вживав кілька варіянтів ( <g/> хоть — хоч — хош <g/> ) <g/> , щоб закінчити узагальненням про те <g/> , що в перекладі є « <g/> багато гарних слів <g/> » <g/> . </p>
doc#25 <p> Праці Михальчукові <g/> , не зважаючи на їх фраґментарність <g/> , не зважаючи на те <g/> , що частина фактичного матеріялу <g/> , природно <g/> , застаріла <g/> , не зважаючи на те <g/> , що в них наука подеколи не відмежована від публіцистики і що Михальчук ніколи <g/> , на відміну від <g/> , приміром <g/> , Потебні <g/> , не виходить поза межі слов'янських мов <g/> , — і сьогодні навівають багато цікавих і плідних думок і читаються з тим інтересом <g/> , який збуджують завжди праці людей <g/> , що жили наукою <g/> , а не робили з допомогою науки свою життєву кар'єру <g/> . </p>
doc#10 конструкцій <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 43 <g/> ) <g/> ; піднісши вживання парних сполук типу отець-ненька або двоїни <g/> , Курило зразу застерігає <g/> , що вони не надаються “ <g/> до стислого стилю <g/> ” або ( <g/> і до послідовного вжитку взагалі ( <g/> 5 <g/> , 132 <g/> ; 9 <g/> , 252 <g/> ) <g/> , різнячися цим <g/> , від <g/> , скажім <g/> , Тимченка або Огієнка <g/> .
doc#30 Але щоб зрозуміти <g/> , як Єрусалим різниться від <g/> , скажімо <g/> , Тель-Авіву <g/> , треба знати або хоч відчути два міста <g/> , два Єрусалими <g/> .
doc#81 Так дістаються відомості з першоджерела <g/> , від <g/> , сказати б <g/> , винуватця <g/> .
doc#40 , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий мають по два наголоси <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 <p> Навчання в університеті й УКІЖі <g/> , що мало відновитися від 1 вересня <g/> , не розпочалося <g/> .
doc#53 <p> Буквар складається <g/> , після цифр від 1 до 100 <g/> , з абетки — тільки голосні — а далі із словесного матеріялу <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .