Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 творити вже не може ( <g/> не окремі колись речники його <g/> ! <g/> ) <g/> . І не може саме тому <g/> , що воно будувало свою
doc#97 і філософський плян <g/> . Але тут і тепер — цур йому <g/> ! <g/> ) <g/> . Кожний знає <g/> , кожний був здивований <g/> , як
doc#16 , криза <g/> , з якої йому ( <g/> не окремим колись речникам його <g/> ! <g/> ) нема виходу <g/> , не пояснюється якоюнебудь
doc#52 з них до вуст <g/> : « <g/> Нам не тягар арешт <g/> , ми пишаємося ним <g/> ! » Але і який же тягар <g/> ! </p><p> Після здобуття першого
doc#13 — спів солов'я. </p><p> Сходить сонце над селом — осанна йому <g/> ! Речі йдуть усталеним ладом <g/> , малий пастух жене
doc#62 " <g/> Духу нашої давнини <g/> " ( <g/> 1944 <g/> ) й подібних писань його " <g/> гетьманського <g/> " періоду <g/> , але підземні
doc#9 основі говірок <g/> »xcvi <g/> . « <g/> Вкраїнську мову йому " <g/> дала <g/> " рідна його Зве- нигородщина <g/> … коли ще
doc#62 і " <g/> Ми <g/> " віщували неминучість усунення Донцова з його " <g/> держави <g/> " - журналістично-карикатурного
doc#68 ня - це функції духа <g/> . </p><p> « <g/> Я попросив у Стуса зошит з його " <g/> Палімпсестами'' <g/> . </p><p> - П. хвалив твої поезії <g/> .
doc#62 й самозречено - Олег Ольжич " <g/> Ріні <g/> " й " <g/> Веж <g/> " ( <g/> у його " <g/> Підзамчі <g/> " намічався прорив поза ці самим ним
doc#45 з його зауважень про наголос — див <g/> . Франчук в його " <g/> Ударение <g/> " <g/> , 1973. ст <g/> . 12. Буквар Потебні
doc#45 дитини <g/> " ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , передрукованій у другому томі його " <g/> Українського мовознавства <g/> " <g/> , 1984. Відгомін
doc#53 , 95 <g/> ) <g/> ; к ёму ( <g/> 7,27 <g/> ) <g/> ; в їх ( <g/> 7 <g/> , 36 <g/> ) тощо <g/> . Але з ним ( <g/> 7 <g/> , 60 <g/> ) <g/> ; з нею ( <g/> 7 <g/> , 61 <g/> ) <g/> . </p><p> 3. Вказівний займенник
doc#9 XI <g/> , 165 <g/> ) <g/> ; пописуватися ( <g/> « <g/> І як там делегат наш На ньому ( <g/> conseil <g/> . — Ю. Ш. <g/> ) пописавсь <g/> ? » — « <g/> Лист до брата <g/> »
doc#87 він не схоплює <g/> , що цей Харків — і його <g/> , і не його ( <g/> « <g/> На нашій не своїй землі <g/> » <g/> ) <g/> . Він неусвідомлено
doc#28 до минулого <g/> . Декляративно поет зрікається його ( <g/> « <g/> У минулім не кохаюсь я <g/> » <g/> , – прямо заявляє він <g/> . –
doc#24 в емпіричному побуті <g/> , хоч і піднесені над ним ( <g/> автор <g/> , жінка <g/> , могильники <g/> , дівчинка <g/> ,
doc#40 « <g/> Місі захлипав і запросився пощади <g/> » ( <g/> Смол <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Його ( <g/> бурдею <g/> ) два дрібні віконця вилискувалися
doc#40 над якою дрижав так <g/> , тіло і кров його <g/> , суть життя його ( <g/> всі ці знахідні відмінки вимагають далі в ролі
doc#81 будинка ззовні <g/> , двоповерховий <g/> , ліхтар перед ним ( <g/> газовий <g/> ? <g/> ) <g/> , тиха вулиця <g/> . </p><p> 1958 року я був у