Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 та як не бути — може <g/> , не було б таке виразне <g/> , як воно стало 1941 року <g/> , якби іншою була хронологія
doc#0 спорошковане вугілля на обличчі Н. <g/> , як воно виглядало на в'їзді — нарешті — до загидженого
doc#0 , глумливо болючий саботаж <g/> , хоч саботажем воно не було <g/> . Комітет чесно опрацьовував свої
doc#0 у Харкові <g/> . Цього можна було сподіватися <g/> , і воно тоді сталося <g/> , і на це Н. тоді відповів утечею й
doc#0 друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і воно <g/> , може <g/> , й краше <g/> . З породи пробивних совбаришень
doc#0 й чужому — він зберіг себе і себесвоє <g/> , хоч воно було повне гіркоти і звад <g/> , і розбрату <g/> . Своїх і
doc#0 розпачливо болюче <g/> , але практичного значення воно <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , Берлін
doc#0 у своїх повчаннях Сковорода <g/> , і після того воно було вписаністю в поведінку <g/> . Зовсім недавно <g/> , в
doc#0 , в нашому столітті <g/> , як кодекс поведінки воно виявилося <g/> , наприклад <g/> , у Гашка <g/> . Правда <g/> , Швейк
doc#1 . </p><p> А я глянув <g/> , подивився — </p><p> Та аж похилився <g/> … </p><p> Кому воно пиво носить <g/> ? </p><p> Чому босе ходить <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Боже сильний <g/> !
doc#1 пісень ( <g/> у межах самого цього стилю <g/> ) <g/> , хоча воно й незначне <g/> . </p><p> Далі в чотиривірші порівняння <g/> ,
doc#1 життя <g/> , неповного користання з усіх благ <g/> , які воно нам дає <g/> . Це гріх целібату <g/> , що його поет називає —
doc#2 почуття <g/> , не казавши вже про « <g/> я <g/> » автора <g/> . Воно було б неможливе <g/> . Замість рим асонанси <g/> , що на
doc#2 . </p><p> Друге коло — коло дівочого життя <g/> , і воно теж вивершується смертю дівчини і новим
doc#3 університету є правило up or out <g/> . Так воно є в житті українського діялектизму <g/> . Якщо він не
doc#4 вже давніше записане <g/> , якщо сьогодні воно повторилося в свідомості <g/> . Обидві ці форми
doc#4 . Але приймім другу можливість <g/> , бо воно буде приємне для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що воно
doc#4 бо воно буде приємне для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що воно ніби підтримує мою тезу про щоденниковий
doc#4 це <g/> , власне <g/> , марне <g/> . Все в літературі <g/> , як тільки воно стає літературою <g/> , перетворюється на засіб <g/> , і
doc#4 письмо <g/> , якого не поплутаєш ні з чиїм іншим <g/> , хоч воно виразно належить до поезії XX сторіччя <g/> ,