Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 іменникам мають ще родові форми ( <g/> він <g/> , вона <g/> , воно <g/> ) <g/> . </p><p> * <g/> ) Вислови Більш нічого або Нічого —
doc#16 про потребу організації <g/> . Не стихія <g/> , казало воно <g/> , а залізна організація <g/> , дисциплінована й
doc#20 операції <g/> . Ми ніколи не довідаємося <g/> , чи воно <g/> , а може й саме спрямування на операцію не були
doc#31 ці не треба розуміти як наслідування <g/> . Було і воно <g/> , але було і відштовхування <g/> . Це широка і цікава
doc#16 ненависти <g/> . Але заслуга вісниківства в тому <g/> , що воно <g/> , власне <g/> , вперше з абсолютною чіткістю провело
doc#40 друге речення з третім сполучником <g/> , і так воно <g/> , власне <g/> , і є в автора <g/> : « <g/> Кінь басував під ним <g/> , і
doc#40 , які не беруть участи в розмові ( <g/> він <g/> . вона <g/> , воно <g/> , вони і всі імена <g/> ) <g/> . Отже <g/> , принцип вибору особи —
doc#71 В.» <g/> : </p><p> Отечество собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> , </p><p> Воно <g/> , воно одно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю
doc#92 захоплення ним <g/> , — але він хотів більше й більше <g/> . Воно <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в
doc#101 штампами <g/> , світле майбутнє <g/> . Хоч цілком світлим воно <g/> , звичайно <g/> , ніколи не буде <g/> . Якби не було тіней <g/> ,
doc#84 , називали це « <g/> наколотив гороху з капустою <g/> » <g/> . Воно <g/> , звісно <g/> , вони не доросли ще до державної бронзи
doc#52 , — адже в назві статті ще згадане Запоріжжя <g/> . </p><p> Воно <g/> , країна за порогами <g/> , буває двох типів і
doc#0 розпачливо болюче <g/> , але практичного значення воно <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , Берлін
doc#81 дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті
doc#81 балету <g/> , тоді дуже сподобалося <g/> . Тепер воно <g/> , мені здається несмачним і просто нестравним
doc#0 друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і воно <g/> , може <g/> , й краше <g/> . З породи пробивних совбаришень
doc#40 можуть мати « <g/> фіктивний <g/> » підмет — займенник воно <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Воно б не вадило сьогодні й погулять <g/> » (
doc#27 ) <g/> : </p><p> Отечество ж собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> : </p><p> Воно <g/> , одно воно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю
doc#39 одне другому « <g/> люблю <g/> , люблю <g/> , люблю <g/> » <g/> . Це воно <g/> , подолавши непереборні <g/> , здавалося б <g/> ,
doc#99 . Навчена гірким досвідом <g/> , вона <g/> , Забужко <g/> , і воно <g/> , покоління <g/> , вирішили <g/> , що простіше