This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | іменникам мають ще родові форми ( <g/> він <g/> , вона <g/> , | воно | <g/> ) <g/> . </p><p> * <g/> ) Вислови Більш нічого або Нічого — |
doc#16 | про потребу організації <g/> . Не стихія <g/> , казало | воно | <g/> , а залізна організація <g/> , дисциплінована й |
doc#20 | операції <g/> . Ми ніколи не довідаємося <g/> , чи | воно | <g/> , а може й саме спрямування на операцію не були |
doc#31 | ці не треба розуміти як наслідування <g/> . Було і | воно | <g/> , але було і відштовхування <g/> . Це широка і цікава |
doc#16 | ненависти <g/> . Але заслуга вісниківства в тому <g/> , що | воно | <g/> , власне <g/> , вперше з абсолютною чіткістю провело |
doc#40 | друге речення з третім сполучником <g/> , і так | воно | <g/> , власне <g/> , і є в автора <g/> : « <g/> Кінь басував під ним <g/> , і |
doc#40 | , які не беруть участи в розмові ( <g/> він <g/> . вона <g/> , | воно | <g/> , вони і всі імена <g/> ) <g/> . Отже <g/> , принцип вибору особи — |
doc#71 | В.» <g/> : </p><p> Отечество собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> , </p><p> | Воно | <g/> , воно одно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю |
doc#92 | захоплення ним <g/> , — але він хотів більше й більше <g/> . | Воно | <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в |
doc#101 | штампами <g/> , світле майбутнє <g/> . Хоч цілком світлим | воно | <g/> , звичайно <g/> , ніколи не буде <g/> . Якби не було тіней <g/> , |
doc#84 | , називали це « <g/> наколотив гороху з капустою <g/> » <g/> . | Воно | <g/> , звісно <g/> , вони не доросли ще до державної бронзи |
doc#52 | , — адже в назві статті ще згадане Запоріжжя <g/> . </p><p> | Воно | <g/> , країна за порогами <g/> , буває двох типів і |
doc#0 | розпачливо болюче <g/> , але практичного значення | воно | <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , Берлін |
doc#81 | дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , | воно | <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті |
doc#81 | балету <g/> , тоді дуже сподобалося <g/> . Тепер | воно | <g/> , мені здається несмачним і просто нестравним |
doc#0 | друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і | воно | <g/> , може <g/> , й краше <g/> . З породи пробивних совбаришень |
doc#40 | можуть мати « <g/> фіктивний <g/> » підмет — займенник | воно | <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Воно б не вадило сьогодні й погулять <g/> » ( |
doc#27 | ) <g/> : </p><p> Отечество ж собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> : </p><p> | Воно | <g/> , одно воно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю |
doc#39 | одне другому « <g/> люблю <g/> , люблю <g/> , люблю <g/> » <g/> . Це | воно | <g/> , подолавши непереборні <g/> , здавалося б <g/> , |
doc#99 | . Навчена гірким досвідом <g/> , вона <g/> , Забужко <g/> , і | воно | <g/> , покоління <g/> , вирішили <g/> , що простіше |