Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Якщо <g/> , наприклад <g/> , узяти іменникові займенники <g/> , то вони відрізняються від іменників тим <g/> , що не змінюються в числі ( <g/> я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , хто <g/> , що <g/> ) або <g/> , змінюючися <g/> , як і іменники <g/> , в числі <g/> , в протилежність іменникам мають ще родові форми ( <g/> він <g/> , вона <g/> , воно <g/> ) <g/> . </p>
doc#16 Не стихія <g/> , казало воно <g/> , а залізна організація <g/> , дисциплінована й цілеспрямована <g/> .
doc#20 Ми ніколи не довідаємося <g/> , чи воно <g/> , а може й саме спрямування на операцію не були наслідком бездушности американської медицини <g/> , яка аж надто часто керується статистикою й не зважає як слід на індивідуальні особливості пацієнта <g/> , а вони в людини <g/> , що провела молодість у голодній сталінській Україні <g/> , а зрілий вік у таймирському засланні <g/> , могли бути зовсім відмінні від тих <g/> , що спостерігаються в пересічного американця <g/> , виплеканого на стейках <g/> , гамбургерах і бейзболі <g/> … </p>
doc#31 Було і воно <g/> , але було і відштовхування <g/> .
doc#16 Але заслуга вісниківства в тому <g/> , що воно <g/> , власне <g/> , вперше з абсолютною чіткістю провело кордон — політичний <g/> , культурний і психологічний — між українством <g/> , з одного боку <g/> , росіянством і малоросіянством <g/> , з другого <g/> . </p>
doc#40 <p> У нашому прикладі теж можна пов'язати друге речення з третім сполучником <g/> , і так воно <g/> , власне <g/> , і є в автора <g/> : « <g/> Кінь басував під ним <g/> , і він <g/> , стримуючи його нетерплячий порив <g/> , раз- у-раз натягував повід <g/> » ( <g/> Клен <g/> ) <g/> .
doc#40 вона <g/> , воно <g/> , вони і всі імена <g/> ) <g/> .
doc#71 Зацитуймо для прикладу вірш « <g/> До Марусі В.» <g/> : </p><p> Отечество собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> , </p><p> Воно <g/> , воно одно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю на батьківській основі <g/> …
doc#92 Воно <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в тому не було <g/> .
doc#101 Хоч цілком світлим воно <g/> , звичайно <g/> , ніколи не буде <g/> .
doc#84 Воно <g/> , звісно <g/> , вони не доросли ще до державної бронзи <g/> , made in Paris 1870. Але ж і що з тих азіятів мізерних узяти <g/> ?
doc#52 <p> Воно <g/> , країна за порогами <g/> , буває двох типів і відкривається зорові тоді <g/> , коли перейдено наявні пороги <g/> , і тільки тоді <g/> .
doc#0 Питання було розпачливо болюче <g/> , але практичного значення воно <g/> , либонь <g/> , не мало <g/> : все йшло шкереберть <g/> , Берлін не існував <g/> , Гітлер і його ближче коло лаштувалося на смерть <g/> .
doc#81 Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> .
doc#81 Тепер воно <g/> , мені здається несмачним і просто нестравним псуванням танцю <g/> . </p>
doc#0 У редакції була друкарка <g/> , назвім її Діна <g/> , прізвище забулося <g/> , і воно <g/> , може <g/> , й краше <g/> .
doc#40 Усі вони можуть мати « <g/> фіктивний <g/> » підмет — займенник воно <g/> , напр <g/> .
doc#27 Найкраще ця концепція відома з поезій <g/> , пізньої дати <g/> , що ввійшли до збірки « <g/> Дзвін <g/> » ( <g/> готова до друку не пізніше 1891 <g/> , видана 1893 <g/> ) <g/> : </p><p> Отечество ж собі ґрунтуймо в ріднім слові <g/> : </p><p> Воно <g/> , одно воно від пагуби втече <g/> , </p><p> Піддержить націю на предківській основі <g/> , — </p><p> Хитатимуть її політики вотще <g/> ; </p><p> Переживе вона дурне вбивання мови <g/> , </p><p> Народам і вікам всю правду прорече <g/> . </p>
doc#39 Це воно <g/> , подолавши непереборні <g/> , здавалося б <g/> , перешкоди <g/> , з'єднує Гордія з Варкою <g/> , вирвавши її з манастиря <g/> , а його з розбійницької ватаги <g/> .
doc#99 Навчена гірким досвідом <g/> , вона <g/> , Забужко <g/> , і воно <g/> , покоління <g/> , вирішили <g/> , що простіше спрямуватися просто до пекла <g/> .