Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 й Томаса Мюпцера <g/> , виразні й недвозначні <g/> . Але воно було далеко від будь-яких стилізацій <g/> , воно
doc#9 за- набрав заперечного значення <g/> ? Адже воно йому цілком не властиве <g/> . Ця логічна
doc#9 характеру артикуляційної бази <g/> , як акання <g/> . Воно має <g/> , звичайно <g/> , частковий <g/> , спорадичний
doc#11 , заповіт <g/> … Додавайте <g/> , що тільки схочете <g/> , — воно в тексті знайдеться <g/> . </p><p> Не знати <g/> , чи за цим веселим
doc#16 має свої великі заслуги <g/> , свої чималі осяги <g/> , і воно в праві пишатися своїми перемогами і
doc#24 . Здається бо <g/> : підійдеш до котрого <g/> , штовхнеш — воно тобі із мелодійним дзвоном враз розсиплеться
doc#25 ( <g/> вода — воді <g/> ) <g/> . Пояснення це традиційне <g/> , але що воно недостатнє <g/> , ясно хоч би з того <g/> , що вплив міг же
doc#26 . У коротенькому — 16 рядочків — тексті воно повторюється сім разів <g/> . Три рази воно виступає
doc#29 матеріял театрального твору <g/> . Це — головне <g/> , і воно невідтворне <g/> . З-поміж усіх нетривких мистецтв
doc#30 температуру мого псевдо-Новиченка <g/> , хоч воно й не зовсім псевдо <g/> . Бо типова реакція інакша <g/> .
doc#31 України двадцятих років <g/> . Але надія на те <g/> , що воно могло повністю зберегтися <g/> , мінімальна <g/> . </p>
doc#39 у долі горе <g/> » <g/> ? Життя варте прокляття <g/> : хоч воно прекрасне <g/> , але коротке й стражденне <g/> ,
doc#40 воно здійснюється за допомогою прийменника <g/> , воно зветься посереднє <g/> . Напр <g/> . <g/> , у реченні « <g/> Веде коня
doc#40 супроти ряду буває т. зв <g/> . сумарне слово <g/> , якщо воно стоїть після членів ряду <g/> , напр <g/> . <g/> , у реченні «
doc#40 , поступово збільшує напруження <g/> . Тому воно характеристичне для пристрасної ораторської
doc#40 » — Коб <g/> . <g/> ) <g/> , підкреслює протиставлення ( <g/> напр <g/> . <g/> : « <g/> Воно хоч сонце і не шкодить доброму парубкові <g/> , а все ж
doc#47 десятки разів у тексті поодиноких поезій <g/> . Воно — справжній ключ до цілости <g/> , але не в
doc#50 , що те таємне справіку сидить мовчки в річці <g/> ; воно зустрічалося з польовиками і вірило в
doc#50 людську душу <g/> , шанувало звичай і давнину <g/> , воно було єдине і цілісне в своїй одуховленості <g/> , що
doc#52 , — адже в назві статті ще згадане Запоріжжя <g/> . </p><p> Воно <g/> , країна за порогами <g/> , буває двох типів і