Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Як би високо не стояло масове виховання <g/> , воно не спрямоване <g/> , не призначене на те <g/> , щоб виплекувати Лесю Українку і Шевченка <g/> .
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#45 Його прихилили до цього <g/> , з одного боку <g/> , співи в родині ( <g/> добре співав дядько Харитон <g/> , бабуся Параскева та інші — Попов 116 <g/> , 118 <g/> ) <g/> , а з другого <g/> , друковані збірники народних пісень <g/> , з-поміж яких першим <g/> , що справив враження <g/> , був " <g/> Народные южнорусские песни <g/> " А. Метлинского <g/> .
doc#52 <p> Воно <g/> , країна за порогами <g/> , буває двох типів і відкривається зорові тоді <g/> , коли перейдено наявні пороги <g/> , і тільки тоді <g/> .
doc#33 Його перший роман – з односельчанкою Надією – чисто тваринний <g/> , в ньому нема справжніх людських почувань <g/> , це роман самця й самиці й тільки <g/> .
doc#23 Його лексика винятково загальна <g/> , часто абстрактна <g/> , і переходи в конкретність надзвичайно рідкі <g/> , радше не переходи <g/> , а зриви <g/> .
doc#47 Воно — справжній ключ до цілости <g/> , але не в однозначності <g/> , а в усій повноті своєї семантики <g/> .
doc#68 Воно можливе й доконечне тому <g/> , що його поезія насамперед не поезія знахідок <g/> , а поезія знаходження <g/> .
doc#50 Воно знало <g/> , що те таємне справіку сидить мовчки в річці <g/> ; воно зустрічалося з польовиками і вірило в реальність снів <g/> ; там і тварини ще говорили людською мовою <g/> ; воно знало чари і вміло за речами бачити людську душу <g/> , шанувало звичай і давнину <g/> , воно було єдине і цілісне в своїй одуховленості <g/> , що охоплювала людей і тварин <g/> , природу і вироби людських рук <g/> .
doc#35 Барокковість його поезії виявляється в іншому <g/> , насамперед в алегоріях <g/> . </p>
doc#92 Я бачу його злим Квазімодо зовні і внутрішньо <g/> .
doc#75 <p> Бо воно в природі не існує <g/> , </p><p> І дорватись вам до нього не удасться <g/> . </p>
doc#10 <p> Вихідною точкою наукових праць Ганцова з історичної діалектології було його знання говірок південної Чернігівщини <g/> , передусім Козелецького повіту <g/> .
doc#18 » Сенс життя — рух <g/> , сенс життя — життя <g/> , в його безупинності <g/> .
doc#27 Серед листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з загального числа 91. Правда <g/> , маємо від Квітки « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#40 Характеристична риса кожного слова <g/> , що в ньому певні звуки або звук в'яжуться з певним значенням <g/> .
doc#57 З тих креслень <g/> , що я бачив <g/> , він мені виглядає модерно <g/> , але не дуже церковно <g/> , хоч і в ньому можна побачити поєднання техніки й мислення нашого часу з ідеєю таких англійських соборів <g/> , як у Чічестері або Лінколні <g/> , що діють не так поривом догори <g/> , як масивністю й міцністю свого виростання з землі <g/> .
doc#91 Намножилося народу — діватися вже йому нікуди <g/> » <g/> . </p>
doc#76 » <g/> , 12 <g/> , 1987. Не вжито слова в літописах <g/> , не вживали його Пушкін <g/> , як і Шевченко <g/> , судячи з словника мови Пушкіна ( <g/> 2 <g/> , 1959 <g/> ) і зі словників мови Шевченка <g/> , як його українських творів ( <g/> 2 <g/> , 1964 <g/> ) <g/> , так і російських ( <g/> 1 <g/> , 1985 <g/> ) <g/> . </p>
doc#70 Цим листом учений протестував проти вживання його прізвища <g/> .