Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 У реченнях цього типу головний член виражається ( <g/> крім наявної або нульової дієслівної зв'язки <g/> ) запереченням не і прийменником до з іменником у родовому відмінку <g/> , а назва дійової особи вживається в давальному відмінку ( <g/> йому <g/> , Орині <g/> ) <g/> . </p>
doc#18 Тут є автобіографічний <g/> , особистий аспект інших творів з тетралогії ( <g/> йому присвячена стаття Л. Білецького про образ Мойсея в творчості Франка <g/> ) <g/> , є тут громадянсько-політичний аспект <g/> , такий виразний в « <g/> Отвертому листі <g/> » <g/> , але понад усім і в підоснові всього знаходимо тут філософію і історіософію <g/> . </p>
doc#47 Був визначним ученим ( <g/> йому належить переклад Вульґати <g/> ) і відзначався <g/> , за словами Доналда Аттвотера <g/> , « <g/> непогамованістю в сперечанні <g/> , зневагою до противників <g/> , трутливістю свого язика й пера <g/> , дикістю й образливістю картань <g/> » <g/> , з чого <g/> , як подає « <g/> Русский православный словарь <g/> » 1913 року <g/> , « <g/> римське суспільство <g/> , звикле до легковажних звичаїв <g/> , настроїлося проти нього <g/> » <g/> . </p>
doc#28 Його втомило це життя <g/> , що « <g/> глушить веселковий тон думок <g/> , жадань і щирого завзяття <g/> » ( <g/> « <g/> Космос <g/> » <g/> ) <g/> , йому « <g/> уже немає свята <g/> » ( <g/> « <g/> Ворожіння <g/> » <g/> ) <g/> , і він знає <g/> , що марно намагається « <g/> людський вік продовжити нужденний <g/> » і « <g/> доступитись загадок буття <g/> » ( <g/> « <g/> Гільгамеш <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#28 Він твердить <g/> , що його « <g/> пригодницький минувся вік <g/> » і вже його « <g/> чуття не здіймуться в припливі <g/> » ( <g/> « <g/> Poor Yorick <g/> » <g/> ) <g/> , йому ввижається перша сивина <g/> , і він прирікає себе віднині тільки </p><p> Вбирати зблідлих обріїв принаду </p><p> І тішитись на радощі чужі <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Все те – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) </p><p> бо йому приємна <g/> , хоч і смішна марна надія і віра юности ( <g/> « <g/> Під Новий Рік <g/> » <g/> ) <g/> , і він не може їй не заздрити <g/> , коли </p><p> Тягар робочих літ наліг <g/> …
doc#81 Коли в середині шістдесятих років <g/> , уже в Америці <g/> , Іван Білодід <g/> , заохочуваний Романом Якобсоном <g/> , у гармонійній співпраці з КҐБ взявся розшукати докази моєї нібито співпраці з нацистами ( <g/> в радянській термінології « <g/> фашистами <g/> » <g/> ) <g/> , йому гостинно відкрили ультра-таємні фонди публікацій німецького засягу і єдиний компромітаційний матеріял <g/> , що він знайшов <g/> , була ця замітка плюс мої власні спогади в передмові до моєї « <g/> Не для дітей <g/> » <g/> .
doc#84 « <g/> Я не дитина <g/> » <g/> , — відповідає той <g/> , коли хтось невдоволений і насумрений ( <g/> не плутати з суремить — так Карпенко-Криниця <g/> ) <g/> , йому кажуть <g/> : « <g/> Не плач <g/> » <g/> .
doc#81 Людмила Курилова мала статті про мову поезій Олександра Блока <g/> , вона викладала в харківських високих школах російську мову <g/> ; Микола Перегінець був автором статтів на теми української синтакси <g/> , зокрема мені подобалася його стаття про порядок слів <g/> , вміщена в « <g/> Підвищеному курсі української мови <g/> » <g/> , що вийшов 1931 р. під редакцією Булаховського <g/> ; взорована на працях німецького фослеріянця Ойµена Лерха <g/> , в українських обставинах ізоляції від Заходу <g/> , вона здавалася справжнім об'явленням <g/> ; Микола Федорович був з Галичини <g/> ; Володимир Державин писав про Шевченків « <g/> Щоденник <g/> » <g/> , йому належали статті й короткі нотатки про нові появи західніх літератур у перших річниках « <g/> Критики <g/> » <g/> , компілятивні і неймовірної кількости <g/> ; десь від 1930 року « <g/> Критика <g/> » припинила їх друкувати <g/> ; Володимира Цебенка я знав з його статті про мову поезій Майка Йогансена <g/> .
doc#89 Якщо критик не хоче визнати свого банкрутства <g/> , йому лишається тільки один вихід <g/> : підтягти непокірно визначний твір під свій стиль <g/> .
doc#43 Коли читач тільки бере в руки книжку Барки <g/> , йому впадає в очі <g/> , що розділи мають назви <g/> , але не нумеровані <g/> .
doc#40 <p> Читачеві ясно <g/> , що перші речення належать до авторської оповіді <g/> , і так само ясно — як через вияв своєрідного ходу думок <g/> , так і через мовні особливості ( <g/> бач <g/> , йому — 22 <g/> ; пане доброди єю — 21 <g/> ; вас — 18 <g/> ; оден — 17 <g/> ; — що в кінці думки Андрія Волика подано прямою мовою <g/> .
doc#59 З другого боку <g/> , проваджуваний своїм гуманізмом <g/> , Косач поспішає розрахуватися з Божком <g/> , йому потрібна загибіль Божка <g/> , йому потрібний глум над Божком <g/> .
doc#59 З другого боку <g/> , проваджуваний своїм гуманізмом <g/> , Косач поспішає розрахуватися з Божком <g/> , йому потрібна загибіль Божка <g/> , йому потрібний глум над Божком <g/> .
doc#81 Але Мефістофелем ця кремезна постать не була <g/> , йому просто все було байдуже <g/> , люди і проблеми <g/> , але він тішився <g/> , коли міг упіймати якогось студента на кричущій неписьменності або антикультурності <g/> . </p>
doc#59 І я знав <g/> , що про все <g/> , що було вчора <g/> , йому зовсім не треба буде думати <g/> . </p>
doc#81 Він ставився зневажливо до студентів <g/> , яких уважав за малописьменних ( <g/> а багато з них таки були <g/> ) <g/> , і до викладачів <g/> , що не знали латини й греки <g/> , йому було однаково — викладати українську чи російську мову <g/> , здібним чи нездібним студентам <g/> .
doc#81 Він відчував нетривкість тогочасної системи поділу Польщі між Сталіном і Гітлером <g/> , йому ввижався відступ росіян-радянців з Галичини <g/> .
doc#87 Воно цупке до життя <g/> , йому чужі туманні далі <g/> , але воно — хай часто неусвідомлено — відчуває ідеальне в конкретному <g/> ; його поезія — поезія відчутих деталів живого існування <g/> , не позасвітностей і неокреслених спекуляцій <g/> .
doc#81 Пєвцов не заперечував <g/> , йому важливо було тільки <g/> , щоб не він ніс відповідальність <g/> .
doc#45 У розділі 8 я спробую пояснити <g/> , чому <g/> , загалом кажучи <g/> , йому не вдалося з'ясувати питання так <g/> , як він би того хотів <g/> .