This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | ) <g/> ; « <g/> Його ( <g/> бурдею <g/> ) два дрібні віконця вилискувалися щиро до ясного місяця <g/> » ( <g/> Коб <g/> . |
doc#40 | У новітній літературі роблено спроби відродити таке вживання дієприслівника <g/> , але вони не прищепилися <g/> : « <g/> Його ( <g/> творчого пориву <g/> ) джерело невичерпне <g/> , цілим світом воно бувши <g/> » ( <g/> Підм <g/> . |
doc#40 | ; лапки при іронічному вживанні слів <g/> : « <g/> Його ( <g/> Шевченка <g/> ) ви пам'ять « <g/> свято зберігали« <g/> , « <g/> патріотичні <g/> » брехуни-панки <g/> , і з сторінок пекучих витирали жаркою кров'ю писані рядки <g/> » — Риль <g/> . |
doc#40 | : « <g/> Його </p> <p> * <g/> ) Особливо виразно це помітно в тих прикметниках <g/> , які цілком закріплені за дуже вузьким колом іменників <g/> , напр <g/> . |
doc#81 | Його <g/> , балянсу <g/> , зміни й хитання великою мірою визначали мою дальшу біографію <g/> , і <g/> , певне <g/> , вони характеризували не одного містюка <g/> , зіставленого з українською стихією <g/> , її гоном <g/> , розмахом і обмеженнями <g/> . </p> |
doc#67 | Його <g/> , звичайно <g/> , нема <g/> , ніколи не було й не буде <g/> . |
doc#98 | Його <g/> , напевне <g/> , вже пухка справа мала шифр того злочину <g/> . |
doc#81 | Його <g/> , як і Ленінµрад <g/> , я бачив востаннє <g/> . |
doc#81 | Його <g/> , якщо можна так висловитися <g/> , глибоко не цікавили ні студенти <g/> , ні його власні виклади <g/> . |
doc#81 | Його <g/> , історика української літератури <g/> , призначено через зв'язок моєї теми з літературою <g/> . |
doc#8 | <p> Його « <g/> Доктор Серафікус <g/> » починається сценою в сквері <g/> : п'ятирічна Ірця розглядає ілюстрації в наукових книжках і питає доктора Комаху <g/> , що ці ілюстрації значать <g/> ? |
doc#31 | Його « <g/> Куди лізеш [ <g/> , <g/> ] сопливе <g/> , або українська воронщина <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> . |
doc#81 | Його « <g/> лякання <g/> » й «µекання <g/> » в чужих словах здавалися мені неприродними <g/> . |
doc#81 | Його « <g/> Малахій <g/> » і « <g/> Мина <g/> » були компромісом між тим <g/> , чого жадав режисер і що постачав автор <g/> . |
doc#14 | Його « <g/> Мюнстер <g/> » написаний у стилі Бажана і заперечує Бажанів « <g/> Собор <g/> » <g/> . |
doc#19 | Його « <g/> іграшки махаметські <g/> , а жарти харцизяцькі <g/> » <g/> . |
doc#6 | Його автобіографія <g/> , “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , існує в багатьох рукописних версіях <g/> , починаючи від тих <g/> , які Курилик писав для лікарів <g/> , до яких він звертався по психіатричну допомогу <g/> . |
doc#67 | Його автор Олена Пчілка <g/> : </p><p> Прощай <g/> , моя люба <g/> , прощай <g/> , моя мила <g/> ! </p> |
doc#81 | Його амплуа було коритися й підпорядковуватися <g/> . |
doc#92 | Його апетит у освоюванні нових сфер науки був подиву гідний <g/> . |