Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 А вже безперечно з цим комплексом пов'язані були її тверді принципи жити <g/> , як кажеш <g/> , і казати <g/> , як живеш <g/> : " <g/> Для мене незрозуміле <g/> , як можна виголошувати якісь ідеї і не служити їм <g/> " ( <g/> с. 663. Звернімо увагу <g/> ; не дотримуватися ідей <g/> , а служити їм <g/> !
doc#40 навіть <g/> : « <g/> Як грає західне́ сонце по горах <g/> , яких барв надає їм <g/> !
doc#80 <p> « <g/> Я приймаю рішення тільки для того <g/> , щоб мати нагоду змінити їх <g/> !
doc#38 Якби вони збирали факти і подавали їх <g/> !
doc#66 Як це збагачує всіх їх <g/> !
doc#33 – Ю. Ш. <g/> ) <g/> , ніде й ніколи не може бути вживаний <g/> , що для переведення розвантаження мови дієслівні речівники мусять бути старанно й невхильно обходжувані ( <g/> фраза якраз повна їх <g/> !
doc#62 А вже безперечно з цим комплексом пов'язані були її тверді принципи жити <g/> , як кажеш <g/> , і казати <g/> , як живеш <g/> : " <g/> Для мене незрозуміле <g/> , як можна виголошувати якісь ідеї і не служити їм <g/> " ( <g/> с. 663. Звернімо увагу <g/> ; не дотримуватися ідей <g/> , а служити їм <g/> !
doc#15 Але це доти <g/> , доки вони зберігають більш-менш відчутний зв'язок з тим реченням <g/> , від якого вони " <g/> відірвалися <g/> " <g/> .
doc#15 Так <g/> , в одному місці він каже <g/> , що іменні речення через свою неозначеність збереглися лише там <g/> , де їх " <g/> заступає й доповнює суміжний текст [ <g/> souvislost <g/> ] <g/> , ситуація <g/> " <g/> .
doc#45 На виправдання своєї копіткої праці над Квітчиними текстами <g/> , праці <g/> , що поглинала багато часу <g/> , він міг лише сказати <g/> , що вони " <g/> имеют первостепенное значение для изучения малоросс [ <g/> ийского <g/> ] яз [ <g/> ьіка <g/> ] й прежнего бьіта <g/> " ( <g/> лист до Ягіча 1887 <g/> , ООП 89 <g/> ) <g/> .
doc#15 Він убачає в ньому за Шахматовим поєднання підметових і присудкових рис і слушно констатує <g/> , що вони " <g/> окреслюють <g/> , формально показують відповідні предметності в їхньому бутті цебто становлять повні думки <g/> , що <g/> , як правило <g/> , являють якусь суму окремих уявлень <g/> .
doc#45 <p> Щодо радикалів <g/> , то вистачить згадати <g/> , як він відсторонився од естетичних поглядів Чернишевського <g/> , назвавши їх " <g/> только плодом печального недоразумения <g/> " ( <g/> Ґорнфельд в " <g/> Памяти <g/> " 17 <g/> ) й таким чином одразу відхиливши будь-яку серйозну дискусію <g/> . </p>
doc#10 <p> Я назву тут тільки головні з тих питань <g/> , що в них ( <g/> 5 <g/> ) визначила шлях розвитку української літературної мови <g/> : заперечення вживання активних дієприкметників на -чий <g/> , -ший і пасивних на -мий і конкретні поради <g/> , коли їх заступати на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання дієприслівників <g/> , зокрема дієприслівників на -вши в значенні одночасної дії ( <g/> 5 <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; поради про перевагу інфінітива над віддієслівними іменниками <g/> .
doc#53 <p> 2. Займенники третьої особи не мають форм з епентетичним н- <g/> : про ёго ( <g/> 3 <g/> , 95 <g/> ) <g/> ; к ёму ( <g/> 7,27 <g/> ) <g/> ; в їх ( <g/> 7 <g/> , 36 <g/> ) тощо <g/> .
doc#28 Він охоче пише про речі або особи <g/> , не називаючи їх ( <g/> « <g/> Наставила шовкових кросен <g/> » – так починається без підмета поезія <g/> , і поет і далі не називає « <g/> героїні <g/> » свого вірша <g/> ) або називаючи їх тільки займенником ( <g/> « <g/> Вона жива і нежива <g/> » – хто вона <g/> , в усій поезії невідомо <g/> ) <g/> , при чому те <g/> , що в одній строфі він називає займенником третьої особи <g/> , в дальших строфах він може назвати займенником першої або другої особи ( <g/> « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) <g/> ; він охоче впроваджує в поезії якісь нерозкривані інтимні подробиці <g/> : </p><p> ( <g/> Двічі я зрадив ніжну сестру <g/> . </p>
doc#52 Але все чисто залежатиме від того <g/> , чи вони ( <g/> або їхні спадкоємці <g/> ) зможуть спуститися з чистих емпіреїв серця до тверезих деталів <g/> , земних і часто брудних <g/> , безсердечної законности <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Проти <g/> , них ( <g/> багатших ґаздинь <g/> ) вона була покірна <g/> » ( <g/> Коб <g/> .
doc#40 : « <g/> B них ( <g/> бричках <g/> ) спали мертвецьки п'яні солдати <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#31 Я. Савченко починав свій « <g/> Азіятський апокаліпсис <g/> » ( <g/> с. 3 <g/> ) застереженням щодо « <g/> манери впровадження їх ( <g/> виступів Хвильового <g/> ) та своєрідних прийомів полеміки <g/> » <g/> .
doc#40 Перша особа вживається при наявності або можливості в ролі підмета займенників я <g/> , ми <g/> ; друга особа — при наявності або можливості в ролі підмета займенників ти <g/> , ви <g/> ; третя особа вживається як форма узгодження з усіма іншими словами <g/> : я ходжу <g/> , ти ходиш <g/> , він ( <g/> дитина <g/> , поїзд <g/> ) ходить <g/> , вони ( <g/> діти <g/> , поїзди <g/> ) ходять <g/> . </p>