Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Пам'ятаю <g/> , як він замахав руками <g/> , коли я спробував узяти приклади з Андрія Головка <g/> : </p><p> — В ніякому випадку <g/> !
doc#15 " Питанням генези називних речень автор не займається <g/> , але в цьому розрізі мені видається цінним його посилання на спорідненість самостійних називних слів і словосполук з випадками " <g/> синтаксической неоформленно- сти впечатлений <g/> " <g/> , як у наведеному автором прикладі з Гоголя <g/> : " <g/> Поручик <g/> ?
doc#40 проміжним характером звука и <g/> , який не знаходить собі місця в ряді <g/> , бо однаково протистоїть звукам е і і <g/> , а з другого боку і в'яжеться певними властивостями з кожним з них <g/> : з е його в'яже однаковий спосіб вимови приголосних перед обома звуками — в українській мові приголосні загалом не м'якшаться ні перед е <g/> , ні перед и <g/> , за винятком прикметникових закінчень ( <g/> синє = синье <g/> , синій синьий <g/> ) і позиції після й ( <g/> їх = йих <g/> , єсть = иесть <g/> ) <g/> ; з і його в'яже те <g/> , що і перед і приголосні в певних випадках ( <g/> § 75 <g/> ) не м'якшаться ( <g/> напр <g/> .
doc#40 В таких випадках ( <g/> а вони найчастіші при іменниках жіночого роду <g/> ) треба говорити про неповне узгодження прикметника <g/> , найточніше — про граматичну трійку <g/> : числівник + прикметник + іменник <g/> .
doc#31 Виглядає так <g/> , що азіятський ренесанс у певних випадках ( <g/> або принаймні його предтечі <g/> ) ототожнюється з « <g/> романтикою вітаїзму <g/> » <g/> , а ця остання — з « <g/> Европою <g/> » <g/> , а всі вони — з « <g/> зеровими <g/> » <g/> , себто — новою українською інтеліґенцією <g/> .
doc#55 Так було підміноване розрізнення за паляталізацією в таких випадках ( <g/> діл « <g/> людина <g/> » проти діл « <g/> справа <g/> » род <g/> .
doc#40 <p> Одначе переходові випадки ( <g/> зрештою не численні <g/> ) існують у мові майже завжди <g/> , але було б хибно ототожнювати між собою паратактичний і гіпотактичний зв'язок між словами в реченні і зв'язок речень між собою <g/> .
doc#65 Так купол <g/> , якого ще не знав словник Грінченка <g/> , витискає слово баня <g/> , дарма що в РУС баня як відповідник російського купол ще наводиться першим словом ( <g/> але годі вжити слова баня в прикладі СУМ – " <g/> Під одним куполом спілки письменників <g/> " <g/> ) <g/> ; поширення слова живопис <g/> , коштом малярства <g/> , розглянене тут попередньо <g/> , можливо <g/> , пояснюється серед інших причин низьким статусом слова маляр у російській мові <g/> , хоч само собою сполучення двох значень в одному слові – " <g/> тинькар <g/> " і <g/> " <g/> мистець <g/> " не становить рідкісного випадку ( <g/> пор <g/> .
doc#40 Граматична залежність підрядного речення від головного виявляється в нашому випадку ( <g/> і здебільшого <g/> ) тим <g/> , що в головному реченні є слово вказівного характеру — т. зв <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#15 Теоретично міркуючи <g/> , всякий ряд <g/> , складений з однорядних іменників у називному відмінку ( <g/> або навіть тільки в формі називного відмінка <g/> ) містить у собі можливість відриву окремих своїх членів <g/> , а відриваючися вони набирають самостійности і можуть <g/> , особливо тоді <g/> , коли ґрунт уже підготований ( <g/> а в даному разі він підготований розгляненими випадками <g/> ) <g/> , переоформитися в називні речення <g/> . </p>
doc#56 Недурно по-своєму першорядний Лукашів переклад поезій ( <g/> а таки поезій у цьому випадку <g/> ) Льорки підпав під кілька разів повторений вирок смерти <g/> . </p>
doc#40 Можна припускати <g/> , що таке перенесення сюди наголосу множини буде ширитися <g/> , але сьогодні воно становить ще поодинокі випадки <g/> , а не норму <g/> . </p>
doc#54 Гірка й правдива філософія щастя в рядках поеми <g/> : </p><p> Так <g/> , щастя — це не випадок <g/> , а плід </p><p> Твоїх в борні й труді прожитих літ <g/> , </p><p> Це твій здобуток в життьовому бої <g/> ; </p><p> Не випрохать його і не знайти <g/> , </p><p> Своїм життям за нього платиш ти <g/> , </p><p> Ще й борг часом лишаєш за собою <g/> . </p>
doc#9 Але все це в І. Нечуя-Левицького не випадок <g/> , а система <g/> .
doc#15 Щождо елементів значення підмета <g/> , то вони випливають не тільки з походження тих називних відмінків <g/> , яке вказує на їх колишню безпосередньо підметову функцію в багатьох ( <g/> але не в усіх <g/> ) випадках <g/> , а і з того <g/> , що граматично незалежний називний відмінок не може не наближатися до ролі підмета в нашому сучасному логіко- граматичному сприйнятті <g/> , вихованому на номінативно-двоелементній структурі речення <g/> .
doc#92 Не в усіх випадках <g/> , але в багатьох <g/> .
doc#15 Даючи цікаву аналізу цього поняття буття-існування і протиставляючи його простому уявленню <g/> , чим він відмежовує називні речення від називних відмінків <g/> , дубльованих у дальшому або попередньому тексті займенником <g/> , Пєшковський практично однак вбачає відмінність називних речень від неповних у " <g/> відсутності специфічно придієслівних членів <g/> " <g/> , у відсутності " <g/> прислівника або непрямого відмінка іменника <g/> , якщо тільки ці члени не мисляться при самому називному <g/> " м. </p><p> Хоч Пєшковський і припускає проміжні і перехідні випадки <g/> , але треба визнати <g/> , що у нього ця відмінність називних речень від неповних випнута далеко більше <g/> , ніж у Шахматова <g/> , і далеко менш пов'язана з екзистенціяльністю <g/> , як основним значенням номінативних речень <g/> .
doc#96 Мабуть <g/> , єдиний випадок <g/> , але факт <g/> : геологія зробилася національним прапором <g/> , гербом країни <g/> . </p>
doc#70 ( <g/> Я показав це в статті <g/> , але вона <g/> , на жаль <g/> , теж вийшла чужою більшості наших мовознавців <g/> , у даному випадку <g/> , англійською мовою <g/> ) <g/> .