Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 конструкцій <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 43 <g/> ) <g/> ; піднісши вживання парних сполук типу отець-ненька або двоїни <g/> , Курило зразу застерігає <g/> , що вони не надаються “ <g/> до стислого стилю <g/> ” або ( <g/> і до послідовного вжитку взагалі ( <g/> 5 <g/> , 132 <g/> ; 9 <g/> , 252 <g/> ) <g/> , різнячися цим <g/> , від <g/> , скажім <g/> , Тимченка або Огієнка <g/> .
doc#25 В диференціяції мов він бачить один з проявів біологічного розвитку взагалі ( <g/> 8 <g/> , 148 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Кропивницький <g/> , Федькович <g/> , Грінченко відтворювали мову солдата <g/> , Марко Вовчок ( <g/> »Дяк« <g/> ) і Франко мову священика <g/> , Франко мову ро- бітників-нафтовиків <g/> , Ю. Яновський мову рибалок і морців взагалі ( <g/> »Майстер корабля« <g/> , « <g/> Шаланда в морі« <g/> ) тощо <g/> , тощо <g/> . </p>
doc#22 ) Однак треба заявити <g/> , що вся показана Бланденом гармонія моральної чистоти й одвічної справедливості <g/> , російської чи в даному випадку східньої взагалі ( <g/> бо Бланден охоче підкреслює <g/> , що його персонажі — українці <g/> , і місто дії називає Харків <g/> , а не <g/> , як традиційно в англійській мові <g/> , Харков <g/> ) — це чистої води літературщина <g/> , вся — міраж і самоомана <g/> , що намагається враженнями <g/> , черпаними з російського письменства <g/> , заступити брак конкретного метеріалу <g/> , якого автор не був років <g/> , коли в Росії і це зберігалося багато культурних традицій <g/> , контраст між рівнем духового життя на Україні й у Росії був такий разючий <g/> , що мушу визнати <g/> , думалося <g/> , що його створено навмисне <g/> , щоб <g/> , не ліквідуючи
doc#40 Сюди належать безумовно назви осіб і істот взагалі ( <g/> двірника <g/> , секретаря <g/> , тигра <g/> ) <g/> , назви цілісних предметів виразної оформлености ( <g/> словника <g/> , плуга <g/> , гвіздка <g/> ) <g/> , назви мір ( <g/> метра <g/> , фунта <g/> ) <g/> .
doc#16 Це не перешкоджає Донцову робити його теж ідеологом самих вовків — « <g/> провідної касти <g/> » <g/> , яка не знає жалю і людських почувань взагалі ( <g/> с. 169 <g/> ) <g/> .
doc#72 Так слова <g/> , семантично пов'язані з сільським життям — включаючи рільництво й ремісництво <g/> , — набували нового “ <g/> індустріального <g/> ” значення <g/> , як у випадку виробні ( <g/> первісно “ <g/> майстерня <g/> ” <g/> , згодом — “ <g/> фабрика <g/> ” <g/> , “ <g/> завод <g/> ” <g/> ) чи прогонича ( <g/> первісно — прут <g/> , яким замикали віконниці <g/> , згодом — відповідник до російського болт взагалі <g/> ) ( <g/> Shevelov 1977 <g/> , 255 <g/> ) <g/> .
doc#23 шумела вода <g/> , — </p><p> Далеко <g/> , далеко <g/> , не знаю куда <g/> , </p><p> Катились все волны да волны <g/> , </p><p> опис дівчини в Козлова ( <g/> « <g/> Графине Завадовской <g/> , урожденной Влодек <g/> » <g/> , 1832 <g/> ) <g/> : </p><p> Твоя красою блещет младость <g/> ; </p><p> Ты на любовь сердцам дана <g/> , </p><p> Светла <g/> , пленительна <g/> , как радость <g/> , </p><p> И <g/> , как задумчивость <g/> , нежна — </p><p> дуже близькі до Петренка абстрактністю образу ( <g/> жаден маляр-реаліст не спромігся б відтворити ці пейзажі <g/> , цей портрет за описами поетів <g/> ) <g/> , використанням слів <g/> , що позначають родові поняття ( <g/> птахи <g/> , метелики <g/> , ліси <g/> , хвилі <g/> , краса — взагалі <g/> ) <g/> , емоційністю порівняння й епітета і — постійною проекцією всього на настрій і душу поета <g/> .
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#28 А критика повірила в те <g/> , що його поезія – поезія холодного інтелекту <g/> , поезія <g/> , позбавлена живих почуттів <g/> , ліричного темпераменту <g/> , і так дійшла кінець-кінцем навіть до висновку <g/> , ніби « <g/> заслужений діяч нашої літератури ( <g/> і культури взагалі <g/> ) <g/> , найвидатніший критик останньої доби та історик літератури <g/> , прекрасний перекладач античних поетів <g/> , провідник київської школи неоклясиків <g/> , першорядний бесідник і непересічний характер <g/> , Микола Зеров – поетом – в істотнім значенні цього поняття – ніколи не був <g/> » ( <g/> Маланюк Є. Поезія глибини й рівноваги // Краківські Вісті <g/> .
doc#80 <p> Ця метода своєрідного « <g/> переписування <g/> » настільки характеристична для Домонтовича ( <g/> і для українських « <g/> неоклясиків <g/> » взагалі <g/> ) <g/> , що їй доцільно присвятити окремий розділ у цій статті ( <g/> розділ 6 <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> 2. Особово-анафоричні займенники — вказують особу ( <g/> або предмет взагалі <g/> ) <g/> , яка не бере участи в розмові і тому визначається не з ситуації <g/> , а з контексту <g/> .
doc#27 зроджувалося ( <g/> як і літературно-оповідна проза взагалі <g/> ) з імітації селянського — чи краще « <g/> мужицького <g/> » — стилізованого монологу-оповіді чи діялогу — в його літературно-перебільшеному вияві <g/> .
doc#9 <p> 9. Система дієслівного наголосу менш піддалася галицьким впливам <g/> , незважаючи на те <g/> , що галицький ( <g/> власне <g/> , західноукраїнський взагалі <g/> ) наголос у парадигмі теперішнього часу далеко простіший <g/> : звичайно без перенесень — або послідовно кінцевий ( <g/> держу — держиш — держат <g/> , варю — вариш <g/> , — варят <g/> ) <g/> , або послідовно накореневий ( <g/> прошу — просиш — просят <g/> , вожу — возиш — возят <g/> ) <g/> .
doc#47 У започаткованій серії віршів про квіти ( <g/> й рослини взагалі <g/> ) не тільки підкреслюється використання квітів у ритуалах <g/> , а сам цикл життя рослини-квітки сприймається й подається як своєрідний ритуал природи <g/> .
doc#40 <p> Крім того <g/> , треба ще мати на увазі <g/> , що в українській мові частково виявляється тенденція ( <g/> встановлена О. Бегаґелем для індоєвропейських мов взагалі <g/> ) при можливості пересувань ставити спершу коротший член речення <g/> , довший лишаючи в постпозицію <g/> .
doc#81 Уважалося <g/> , що учнів треба привчати до колективізму <g/> , скасовано індивідуальні іспити ( <g/> власне <g/> , іспити взагалі <g/> ) і індивідуальні завдання <g/> .
doc#68 Зсуви ці можуть відбуватися від вужчого до ширшого <g/> : Україна —♦ світ —> життя ( <g/> не тільки поетове <g/> , життя взагалі <g/> ) — </p><p> Це все — одне прощання понадмірне — </p><p> з Вітчизною <g/> , зі світом <g/> , із життям <g/> , — </p><p> або від ширшого до вужчого <g/> : життя —> світ —* Україна <g/> .
doc#27 <p> Це широко відчиняло браму позичанням з російської мови взагалі * <g/> .
doc#15 У цілковитій відповідності до назви речення він уважає <g/> , що в іменних номінативних реченнях <g/> , як і в усіх одноелементних реченнях взагалі <g/> , " <g/> головний член [ <g/> …