Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Проте весь його поетичний доробок <g/> , як ми знаємо <g/> , охоплює щонайменше якихось п'ятнадцять років <g/> , якщо не рахувати безплідних років заслання <g/> , коли він нічого не написав <g/> .
doc#2 <p> Вже поночі <g/> , лягає мла <g/> , </p><p> і кінь <g/> , весь змилений <g/> , охляв <g/> . </p>
doc#9 весь — зах <g/> .
doc#9 Модест Левицький пише про це так <g/> : « <g/> Коли з р. 1906 настала змога видавати часописи й на російській Україні <g/> , то довелося перенести з Галичини трохи не весь той лексичний матеріял <g/> , що виробився там протягом тих тридцяти літ <g/> »ii <g/> .
doc#12 <p> 3. Приголосні подвоюються в словах <g/> : ввесь <g/> , ( <g/> і весь <g/> , увесь <g/> ) <g/> , Ганна <g/> , ссати <g/> , овва <g/> , панна <g/> . </p>
doc#15 Одна рука <g/> , другая <g/> , вытянулся весь <g/> , u вот на стене <g/> .
doc#16 І весь теперішній розбрід і розгардіяш вісниківства — це вияв його цілковитої вичерпаности <g/> , передчасної і — для нього — цілком несподіваної <g/> .
doc#16 Донцов відповідає <g/> : «" <g/> Вісник <g/> " не зривав з традиціями старої християнської Европи та ЇЇ авторів <g/> , весь час пропагував своїм читачам <g/> , як <g/> : Меріме <g/> , Кіплінґа ( <g/> Кіплінґ — представник християнізму <g/> !
doc#18 В дійсності хлопчина страшним зусиллям волі спинив градову хмару <g/> , що загрожувала знищенням цілорічної селянської праці <g/> , і відвернув стихійну катастрофу до лісу ( <g/> Мотив цей повторить Коцюбинський 1911 року в « <g/> Тінях забутих предків <g/> » <g/> , тільки в нього робитиме це не дитина <g/> , а мольфар Юра <g/> ) <g/> : « <g/> Адіть <g/> , я весь мокрий <g/> , так утомився <g/> .
doc#22 В суті речі весь перехід від того <g/> , що звуть « <g/> народницьким <g/> » або « <g/> етнографічним <g/> » періодом нашої літератури <g/> , до нового етапу її розвитку був переходом від літератури <g/> , приліпленої до свого ґрунту <g/> , як біла хатка до чорноземлі <g/> , — до літератури <g/> , відірваної від свого ґрунту і спраглої віднайти його <g/> .
doc#22 Графиня весь час скаржиться <g/> , що їй бракує її боа <g/> .
doc#24 Цим визначено весь майбутній розвиток <g/> .
doc#24 І саме на русі протиріч в нібито звичайному <g/> : дитяча гра <g/> , сцена кохання <g/> , прогулянка за місто <g/> , похорон — саме на цьому з особливою переконливістю виростає основна філософсько-етична ідея « <g/> Вертепу <g/> » — ідея вічного неспокою — і пов'язана з нею національно-політична ідея месіянства України <g/> , з особливою переконливістю виростає ВІРА — віра в людину і віра в Україну <g/> , яка наскрізь проймає « <g/> Вертеп <g/> » <g/> , як і весь український культурний ренесанс двадцятих років <g/> .
doc#24 Насамперед сюди належить синкретизм образів <g/> : зорові <g/> , слухові <g/> , нюхові <g/> , дотикові образи весь час переплутуються і зливаються в одну цілість <g/> .
doc#25 <p> Та ролі “ <g/> наукового чуття <g/> ” в установленні цієї клясифікації не треба перебільшувати <g/> , бо вона спиралася не тільки на весь тоді приступний фактичний матеріял <g/> , але також і на глибокі міркування генетичного характеру <g/> .
doc#26 <p> У контексті двадцятого сторіччя можна було б долучити до товариства Матрьоші ще й Катюшу <g/> , а грюкіт « <g/> шпор <g/> » на паркеті заступити на « <g/> веселое пенье гудка <g/> »26.А весь цей розділ про перспективність і безперспективність хоч читай на зборах Спілки письменників <g/> . </p>
doc#27 , « <g/> Ґрондський іще не весь перетлумачений <g/> , та ще і Костомара не переглядів <g/> , чи так переведені технічні слова <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , або <g/> : « <g/> Коли надрукуєте <g/> , то 20 екземплярів отпечатайте для <g/>
doc#28 У поезії « <g/> Весь день на дротах <g/> » ( <g/> 1924 <g/> ) ще можна простежити <g/> , як з конкретних образів дощика <g/> , каменяра на вулиці <g/> , літака в небі зроджується поезія про настрій творчої праці <g/> .
doc#28 То це згадка про скрип дверей і стільців ( <g/> « <g/> Коли затихнуть двері <g/> » <g/> ) <g/> , то порівняння з брудною хусткою ( <g/> « <g/> Розпорошивши снігову примару <g/> » <g/> ) або з подертим кашне ( <g/> « <g/> Весь день на дротах <g/> » <g/> ) <g/> , то білий платок і муфта поетичної супутниці ( <g/> « <g/> Хай на небі <g/> » <g/> ) <g/> , то стіл і книжки з кабінету ( <g/> « <g/> Місяця срібний дзюб <g/> » <g/> ) — скупі деталі скупого кабінетно-міського побуту <g/> , але в них поет почуває себе дома <g/> .
doc#40 Одначе при цьому вони обмежені тим <g/> , що </p><p> впроваджувати багато чужих слів <g/> , невідомих читачеві <g/> , нема змоги <g/> , — або доводиться давати при них пояснення <g/> , як це <g/> , наприклад <g/> , робить М. Коцюбинський в оповіданні з життя кримських татарів « <g/> B путах шайтана« <g/> : « <g/> Крамниці й ятки замкнені <g/> , провідники розсідлали свої коні <g/> , всякі продавці ямурта ( <g/> яєць <g/> ) <g/> , винограду <g/> , чадр і іншого відклали свої справи на будень <g/> ; взагалі весь той рух <g/> , що чигає на повні кишені ґяурів <g/> , зупинило свято« <g/> . </p>