Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Що було <g/> , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> .
doc#99 У нашому сторіччі через солов’їв пронеслися голод <g/> , винищення села <g/> , фронт на схід <g/> , фронт на захід <g/> , в житті вони <g/> , либонь <g/> , усе-таки ще є <g/> , але в новітній поезії знайти їх важко <g/> .
doc#48 Є <g/> , одначе <g/> , якісь зв'язки <g/> , якісь нитки <g/> , що єднають його новелі з французьким романом <g/> .
doc#49 <p> </doc> </p><p> Веселитися ж і радуватися треба було <g/> , </p><p> що брат твій сей мертвий був та й ожив </p><p> і згинув був та й знайшовся <g/> . </p>
doc#55 правопис на Україні був <g/> , як правило <g/> , справою приватною <g/> .
doc#77 <p> Сучасне для них водночас рівною ще мірою і минуле і майбутнє <g/> ; те <g/> , що було <g/> , і те <g/> , що буде <g/> , рівною мірою сходяться в фокусі теперішнього <g/> .
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#24 Перед 1923 р. ще вкладалися в береги розгойдані хвилі політичної бурі <g/> , що найбільшого розшалу дійшла була 1918—1919 рр <g/> .
doc#37 Матеріали до історії української еміграційної літератури <g/> ) </p><p> Спробу подати коротку історію МУРу ( <g/> 1945—1948 <g/> ) я зробив був 1953 року <g/> .
doc#40 Сьогодні мовознавство має відмінні і далеко глибші методи опрацьовувати мову як систему <g/> , ніж це було 20-30 років тому <g/> , коли ще панували в граматиці традиційні методи <g/> , оперті не стільки на мовознавчі критерії <g/> , скільки на логічні або психологічні <g/> . </p>
doc#36 Невдовзі по смерті Ґе Толстой писав Павлу Третьякову <g/> , що Ґе був « <g/> одним з найвизначніших мистців світу <g/> , а не тільки Росії <g/> » ( <g/> Переписка <g/> .
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#68 <p> Це було б визнанням переємности тем і мотивів і <g/> , в підтексті <g/> , деклярацією цілковитого розриву з засобами народницької поезії <g/> , якій віддавала данину дев'ятнадцятирічна тоді Леся Українка <g/> .
doc#76 Нині можна було б відзначати вісімдесятирічний ювілей видання <g/> .
doc#2 Воно було б неможливе <g/> .
doc#7 У другому випадку спогад і веселість були б об'єктами при дієслові підняв <g/> , що <g/> , бувши перехідним <g/> , кричуще вимагає після себе знахідного відмінка <g/> , а тим часом його начебто немає <g/> .
doc#26 Так <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова сьогодні <g/> .
doc#5 Авторові було б тепер 56 років <g/> , коли писано роман <g/> , йому було 28. Хто читає романи з продовженнями в журналах <g/> ?
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#80 <p> </doc> </p><p> 1 </p><p> Рядки Михайла Драй-Хмари в його сонеті « <g/> Лебеді <g/> » ( <g/> 1928 <g/> ) стали ніби маніфестом групи поетів <g/> , об'єднуваних традиційно під ім'ям неоклясиків <g/> , — Максима Рильського <g/> , Миколи Зерова <g/> , Павла Филиповича <g/> , Освальда Бургардта ( <g/> пізніше Юрія Клена <g/> ) і самого автора <g/> : </p><p> О <g/> , Гроно п'ятірне нездоланих співців <g/> , було близько сімдесятьох років <g/> . </p>