Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 Хвильовий пише <g/> , що в його « <g/> попередній статті забагато лайливих русизмів <g/> » <g/> , і відповідає на це <g/> : </p><p> «— Хоч ми в інституті шляхетних дівчат і не вчились <g/> , але розуміємо <g/> , що памфлет без " <g/> ядрьоних <g/> " " <g/> ізмів <g/> " — не памфлет <g/> » <g/> . </p>
doc#2 Або вони дані в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений ( <g/> ЯСтруб — ЯСнім <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> без + форма родового відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , безпуття <g/> </p>
doc#40 , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий мають по два наголоси <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Київ був символом <g/> , здавалося конечним його боронити й його опановувати <g/> , Харків був просто купою заводів <g/> , що тепер не діяли <g/> , і одно- або двоповерхових будинків <g/> , що тяглися нескінченно <g/> , без пляну й без архітектурного обличчя <g/> , без <g/> , здавалося <g/> , будь-якої історичної й культурної традиції <g/> .
doc#46 Пригадую <g/> , в самому кінці 1946 року чи в січні 1947 року кілька літераторів випадково з'їхалися в Авґсбурзі — це було викликане приїздом студії Гірняка з Австрії <g/> , — говорили про літературу <g/> , про Юрія Липу — поета <g/> , оповідали анекдоти <g/> , з сальцем і без <g/> , зустрічали Новий рік <g/> , потім вляглися спати в приділеній нам кімнаті <g/> .
doc#81 Може потроху всього цього <g/> , і може не без <g/> , кожного разу <g/> , мефістофельської усмішки <g/> . </p>
doc#40 До таких належать без <g/> , крім <g/> , окрім <g/> , опріч <g/> , ради <g/> , заради з родовим відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Поперше <g/> , є багато дієслів <g/> , що без -ся взагалі тепер не вживаються <g/> , як от <g/> : намагатися <g/> , старатися <g/> , боятися <g/> , прокинутися <g/> , сподіватися <g/> , сумніватися <g/>
doc#40 Приросток ви- без -ся може в перехідних дієсловах творити відтінок осягнення дією об'єкта <g/> , напр <g/> .
doc#40 Дієслова такого типу теж здебільшого без -ся не виступають або мають зовсім інше значення ( <g/> пор <g/> .
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#98 В наші двадцяті роки заснувалися гурти вибраних ( <g/> вони прибрали ім'я В АПЛІТЕ — навіть у структурі назви був бунт — за нормою мав би бути ВАПЛ <g/> , без -іте <g/> ) <g/> , і спалахнула війна з егалітаризмом і примітивізмом <g/> , — якщо без єврейських слів — плужанством <g/> .
doc#30 З Шевченком чи без <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , чи Семененко радився після того ще з кимнебудь <g/> , але таблички згодом з'явилися без j <g/> , і це було <g/> , безумовно <g/> , слушно <g/> .
doc#81 Подруге <g/> , без j втратиться національна своєрідність форми <g/> .
doc#94 А законність без privacy перетворюється на гноблення й візантійщину <g/> .
doc#15 Воно наперед визначається тим <g/> , що він не припускає речення без verbum finitum <g/> .
doc#56 У тім то й справа <g/> , що мова Смотрича <g/> , як і — тут я наважуюся вперше вжити слова всупереч йому самому — як і поезія Смотрича — мова українського міського інтелігента <g/> , урбаністична ( <g/> хоч і без « <g/> виття <g/> , по- ідіотському <g/> , простого <g/> , заводу <g/> » <g/> ) <g/> , хоч не розриває зв'язку з традицією <g/> . </p>
doc#81 Старостою був Гайовий <g/> , « <g/> профоргом <g/> » Міняйло <g/> , вже був парторг <g/> , комсорг і т. д. Туди ми не могли дістатися <g/> , а жити далі без « <g/> громадського навантаження <g/> » було ризиковано <g/> .