Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя <g/> .
doc#89 І тому не випадково <g/> , що Росія й « <g/> ущасливлені <g/> » нею народи так урочисто святкували століття з дня смерти того <g/> , від кого йде пряма лінія до статті Леніна « <g/> Партійна організація і партійна література <g/> » і до постанови ЦК ВКП ( <g/> б <g/> ) з приводу журналів « <g/> Звезда <g/> » і « <g/> Ленинград <g/> » <g/> . </p>
doc#72 Хронологічно першою партійною газетою українською мовою був орган Київського губкому КП ( <g/> б <g/> ) У “ <g/> Більшовик <g/> ” ( <g/> з березня 1919 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 XIII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , скликаний 27 травня 1937 року <g/> , у своїх резолюціях наново підносить питання українізації <g/> .
doc#72 Наприклад <g/> , Хрущов у своїй доповіді на XIV з'їзді КП ( <g/> б <g/> ) У твердить <g/> , що в республіці працює 17.736 українських шкіл <g/> , в яких навчається 4.319 тисяч учнів ( <g/> “ <g/> Правда <g/> ” з 16 червня 1938 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 А все ж досвід унутрішніх українсько-російських взаємовідносин в Раднаркомі й КП ( <g/> б <g/> ) У навчив Раковського дечого <g/> . </p>
doc#72 Великою подією була українізація центрального органу ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У газети “ <g/> Комуніст <g/> ” — 16 червня 1926 р. <g/> , видання з того ж року української газети для робітників “ <g/> Пролетар <g/> ” та українізація обласної одеської газети “ <g/> Известия <g/> ” <g/> , що з 31 серпня 1929 р. почала виходити під новою назвою “ <g/> Чорноморська комуна <g/> ” ( <g/> Скрипник 134 і далі <g/> , 142 <g/> , 148 <g/> ) <g/> .
doc#74 Відтоді ледве чи відбувся хоч один ширший пленум ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , на якому не обговорювали б це питання <g/> .
doc#74 За посереднє свідоцтво того <g/> , якої великої ваги йому надавали <g/> , може правити промова С. Косіора - з липня 1928 року генерального секретаря ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У - на пленумі ЦК в листопаді 1928 року <g/> .
doc#72 ; резолюція Десятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) “ <g/> Про сучасні завдання партії в національній політиці <g/> ” 15 березня 1921 р. <g/> ; резолюція Першої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У з національного питання 2-4 травня 1921 р. <g/> ; резолюції пленумів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У 6 лютого та 17 жовтня 1922 р. <g/> ; Сьомої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У 9 квітня 1923 р. <g/> ; Дванадцятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) 25 квітня 1923 р. <g/> ; попереджені програмовими “ <g/> Задачами 12 съезда РКП ( <g/> б <g/> ) ” Л. Троцького ( <g/> Москва 1923 <g/> ) <g/> , де автор підкреслює вибухову силу націоналізму й визнає невдачу комуністичної
doc#72 ; резолюція Десятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) “ <g/> Про сучасні завдання партії в національній політиці <g/> ” 15 березня 1921 р. <g/> ; резолюція Першої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У з національного питання 2-4 травня 1921 р. <g/> ; резолюції пленумів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У 6 лютого та 17 жовтня 1922 р. <g/> ; Сьомої всеукраїнської конференції КП ( <g/> б <g/> ) У 9 квітня 1923 р. <g/> ; Дванадцятого з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) 25 квітня 1923 р. <g/> ; попереджені програмовими “ <g/> Задачами 12 съезда РКП ( <g/> б <g/> ) ” Л. Троцького ( <g/> Москва 1923 <g/> ) <g/> , де автор підкреслює вибухову силу націоналізму й визнає невдачу комуністичної партії об'єднати народи <g/> , сприяючи розвиткові національних культур ( <g/> широко цитовані в Садовського 45 <g/> ) <g/> ; </p><p> резолюція пленуму ЦККП ( <g/> б <g/> ) У 22 червня 1923 р. про українізацію внутрішньопартійної освіти й пропаганди ( <g/> “ <g/> Культурне будівництво <g/> ” 229 і далі <g/> ) та ін <g/> .
doc#53 <p> З морфологічних форм <g/> , що можуть мати варіянти <g/> , відзначимо такі <g/> : </p><p> 1. Іменники чоловічого роду можуть мати форми давального й місцевого відмінків із закінченнями -ові <g/> , -еві <g/> : співакові ( <g/> б <g/> , 47 <g/> ) <g/> ; на кораблеві ( <g/> 8 <g/> , 52 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Паляталізація гортанного г <g/> , задньопіднебінних к <g/> , ґ <g/> , х <g/> , середньо-піднебінних ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> , дж і в головному губних п <g/> , б <g/> , ф <g/> , в <g/> , м не має самостійного значення і буває звичайно тільки тоді <g/> , коли безпосередньо за цими приголосними іде голосний переднього ряду і. Це є просто пристосування вимови цих приголосних до вимови наступного і. Скажімо <g/> , в словах гість <g/> , кіт <g/> , ґід <g/> , хід <g/> , шість <g/> , ножі <g/> , чітко <g/> , Джім <g/> , пір'я <g/> , біг <g/> , фірма <g/> , вітер <g/> , мілко можна було б записати вимову ( <g/> позначивши палаталізацію знаком ' над рядком <g/> ) так <g/> : г'іс'т' <g/> , к'іт <g/> , ґ'ід <g/> , х'ід <g/> , ш'іст' <g/> , нож'і <g/> , ч'ітко <g/> , Дж'ім <g/> , п'ірйа <g/> , б'іг
doc#40 В українській мові до проривних звуків належать п <g/> , б <g/> , т <g/> , д <g/> , к <g/> , ґ <g/> ; до протисних — ф <g/> , в <g/> , с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , й <g/> , х <g/> , г. До певної міри до проривних належать також звуки ( <g/> т. зв <g/> .
doc#40 : смачний <g/> , гучний ( <g/> але заміжня <g/> ) <g/> ; </p><p> б <g/> ) М'яку основу мають усі прикметники на -шній <g/> , утворені від прислівників <g/> , напр <g/> .
doc#24 11. Наказ — і розподілимо їх на <g/> : а <g/> ) розділи <g/> , де переважає абстракція і реально-побутових героїв нема або майже нема <g/> ; б <g/> ) розділи побутово віднесені і з конкретними наскрізними героями-людьми <g/> ; і в <g/> ) розділи <g/> , де попередні дві засади виразно змішані <g/> , — то композиційний рух можна вкласти в таку схему <g/> : </p><p> При цьому можна ще спостерегти <g/> , що тільки в розділах ряду « <g/> б <g/> » основним структурним принципом композиції є розвиток у часі <g/> , тоді як у рядках « <g/> а <g/> » і « <g/> в <g/> » рух відбувається або переважно в просторі ( <g/> 2 <g/> , 4 <g/> , б <g/> , 9 <g/> ) <g/> , або в площині переважно чисто мисленній ( <g/> 1 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#12 : ідея <g/> , історія <g/> , Ісляндія <g/> ; </p><p> б <g/> ) в кінці невідмінних слів <g/> , напр <g/> .
doc#12 IV Б 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не після шелесних звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи <g/> ) <g/> , до нього <g/> , прокльону <g/> , цього <g/> , сьорбати <g/> , дьоготь <g/> ; але літ — лету ( <g/> рідше — льоту <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 V Б 3 або її не взято в риски ( <g/> див <g/> .
doc#12 VIII Б 2 <g/> ) <g/> , напр <g/> .