Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 або перебуває в нього на послугах — або ще щось подібне <g/> , що дуже модно тепер серед троглодитів нашої еміграції з їх аґенто- і шпигуноманією <g/> .
doc#90 Або шовки <g/>
doc#65 , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не сприймаються як вульґарні <g/> } <g/> .
doc#97 , очищення <g/> , що поточно зветься дисидентством <g/> . </p><p> Хочу вірити <g/> , що malum sovieticum ( <g/> або й mors sovietica <g/> ) лікувати таки можна <g/> . Але треба великого зусилля самого « <g/> пацієнта
doc#52 Але все чисто залежатиме від того <g/> , чи вони ( <g/> або їхні спадкоємці <g/> ) зможуть спуститися з чистих емпіреїв серця до тверезих деталів <g/> , земних і часто брудних <g/> , безсердечної законности <g/> .
doc#15 Зрозуміло <g/> , що поки він зв'язаний з основним двоелементним ( <g/> або безособовим <g/> ) реченням <g/> , він несе на собі функції члена цього речення <g/> .
doc#40 У ряді випадків через випад наростка тут утворюються форми <g/> , однозвучні з формами доконаних дієслів на -ати <g/> ; вони відрізняються одні від одних наголосом <g/> : якщо недоконані форми наголошують закінчення ( <g/> пізнаю́ <g/> , визнаю́ <g/> , придбаю́ <g/> ) <g/> , то доконані — наросток ( <g/> або приросток ви- <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Основний тип речення нашої сучасної мови визначається тим <g/> , що акт мислення <g/> , який лежить в основі речення <g/> , має характер предикації <g/> , себто приписування одному з предметів ( <g/> або явищ <g/> ) певної ознаки в часі і в способі <g/> , живе <g/> , активне поєднання одного поняття з іншим <g/> . </p>
doc#40 ) або й просто що <g/> , напр <g/> .
doc#28 Не боїться він і дуже складних образів майже імажиністичного типу ( <g/> « <g/> Ще губи кам'яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть <g/> » – « <g/> Замість блакиті висне повсть <g/> » <g/> ) або прозаїзмів <g/> : </p><p> На чорта нам такого фільма <g/> ? </p>
doc#27 Його найкращі поезії <g/> , такі <g/> , як « <g/> До рідного народу <g/> » ( <g/> « <g/> Народе без пуття <g/> » <g/> ) або « <g/> Псалтирня псальма <g/> » <g/> , взяті на індекс <g/>
doc#40 Його роля — підсилювати дію і підкреслювати її неперешкодже- ність <g/> , її залежність тільки від дійової особи ( <g/> собі <g/> ) або її корисність для співрозмовника ( <g/> тобі <g/> , вам <g/> ) або для самого мовця ( <g/> мені <g/> , нам <g/> ) <g/> .
doc#48 Є місцями зриви з жорстокої манери автора в сантиментальність Модеста Левицького <g/> , в імпресіоністичність М. Коцюбинського ( <g/> з отим « <g/> хтось брав беззвучно за клямку <g/> » <g/> , « <g/> Хтось страшний сидів у ньому <g/> » і т. д. <g/> ) або Стефаника ( <g/> особливо— « <g/> Іванко <g/> » <g/> ) <g/> , Зловживає автор називними реченнями <g/> .
doc#76 267 <g/> , 1867. </p><p> Про Пушкіна <g/> ) або <g/> : « <g/> Это было бы Европейское славнейшее Древлехранилище <g/> , Всероссийское сокровище <g/> » ( <g/> 536 <g/> ) <g/> ; або <g/> : « <g/> Да здравствует наша родная Москва <g/> , белокаменная <g/> , златоглавая <g/> , первопрестольная <g/> , Всероссийская <g/> » ( <g/> 616 <g/> , 1872 <g/> ) <g/> .
doc#86 Не називатиму тим часом імен <g/> , але легко помітити <g/> , що майже всі вони — студенти і переважно студенти літературних факультетів того часу ( <g/> не виключаючи і автора цих рядків <g/> ) або представники мистецької інтелігенції <g/> . </p>
doc#40 Його роля — підсилювати дію і підкреслювати її неперешкодже- ність <g/> , її залежність тільки від дійової особи ( <g/> собі <g/> ) або її корисність для співрозмовника ( <g/> тобі <g/> , вам <g/> ) або для самого мовця ( <g/> мені <g/> , нам <g/> ) <g/> .
doc#81 Студент — якщо не революціонер <g/> , то принаймні ліберал <g/> , людина самостійного думання <g/> , а то й дії — це вже не з образу Колі Медера <g/> , а з оповідань Леоніда Андрєєва ( <g/> « <g/> Тьма <g/> » та інше <g/> ) або Винниченка <g/> . </p>
doc#72 Частина статтів була присвячена критиці мови окремих письменників або <g/> , щоб показати <g/> , як не треба писати ( <g/> В. Бабак про Остапа Вишню в “ <g/> Мовознавстві <g/> ” 3-4 <g/> , 49-60 <g/> ; Каганович про переклади Ленінових творів <g/> , там таки <g/> , 9-24 <g/> ) <g/> , або <g/> , навпаки <g/> , щоб піднести “ <g/> пролетарського письменника <g/> " ( <g/> В. Масальський про І. Кириленка <g/> , там таки <g/> , 25-47 <g/> ) <g/> .
doc#4 , — </p><p> ( <g/> « <g/> Перед відходом <g/> » <g/> ) </p><p> що вона більше не пише <g/> , як у « <g/> старих <g/> » поезіях <g/> : </p><p> Я твердо вірю <g/> , Боже мій <g/> , </p><p> лише святий вогонь-ненависть </p><p> пірве з кайданів нарід мій </p><p> і поведе його до слави <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Сповідь <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> або <g/> : </p><p> І затремтить рука злодійська <g/> , </p><p> здригнеться Київська земля </p><p> і понесе сто тисяч війська </p><p> під стіни білого Кремля <g/> . </p>
doc#40 , з південно-західніх діялектизмів такі <g/> , як вуйко <g/> , боржій <g/> ) <g/> , або етранжизми <g/> , які не поширилися на всю мовну територію ( <g/> напр <g/> .