Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 Або шовки <g/> …
doc#97 Або <g/> : Нема таких фортець <g/> , що ми не взяли б <g/> !
doc#3 1871 <g/> ) <g/> , замість панівного перед тим два вуха ( <g/> або вуші <g/> ) <g/> .
doc#96 — від туристичних відвідин до матеріяльної допомоги <g/> . </p><p> Нью-Йорк <g/> , 1990 </p><p> ЖИТТЯ В РЕЙК'ЯВІКУ </p><p> ( <g/> або Незалежність — і що завтра <g/> ? <g/> ) </p><p> Ісландці не винайшли ні автомобіля <g/> , ні радіо
doc#31 — 1933. — Ч. 7 —8 <g/> , передрукована в « <g/> Сучасності <g/> » <g/> , 1973 <g/> , ч. 5 <g/> ) або Євгена Маланюка ( <g/> передрук під назвою « <g/> 13 травня 1933 року <g/> » в Маланюковій « <g/> Книзі спостережень <g/> » <g/> .
doc#76 714 <g/> ) або з твердження <g/> , що три сучасні східнослов'янські мови мають своє « <g/> происхождение из некогда единого <g/> , нераздельного русского языка <g/> » ( <g/> Введение <g/> , 10. — Підкреслив я <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 <p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , бо важливі частини його листування втрачені ( <g/> наприклад <g/> , можемо тільки здогадуватися <g/> , що у випадку двох його позашлюбних « <g/> романів <g/> » <g/> , з Марком Вовчком і Параскою І'лібовою <g/> , листування провадилося по-російськи <g/> ) або не опубліковані <g/> .
doc#19 Така своєрідна річ <g/> , як поема « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> , або дуже цікавий і запашний переклад частини « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » оголошені 1928 року заходами Михайла Возняка <g/> , але поза науково-архівну бірку « <g/> За сто літ <g/> » <g/> , приступну тільки вузькому колу фахівців <g/> , вони не пішли <g/> .
doc#83 Хіба нагадати про звернення Інокентія Гізеля <g/> , або Лазаря Барановича <g/> , або багатьох інших — прислати московських стрільців в Україну <g/> ?
doc#88 1945 році <g/> . А втім <g/> , це вже інша історія <g/> . </p><p> Система двох дзвінків <g/> , або <g/> , коли хочете <g/> , символіка двох дзвінків <g/> , була запровадженням в університетське життя загальносоюзних заходів
doc#44 Українську культуру позбавлено будь - якого підтриму держави і переведено на становище церкви <g/> : обсаджена зсередини прямими агентами жандармерії <g/> , вона толерується назовні лише доти <g/> , доки йде про фасади <g/> , потрібні для експорту <g/> , або про ті рови <g/> , які ще засипати не сила <g/> .
doc#36 <p> В Академії мистецтв у Петербурзі найближчим приятелем Ґе став Пармен Забіла ( <g/> зрусифікований в Забело <g/> , або Забелло <g/> ) <g/> , чернігівець <g/> , у майбутньому відомий скульптор <g/> .
doc#16 Очевидно <g/> , що тут може йтися тільки про сперечання чисто словесне <g/> , коли в однакові слова вкладається відмінне значення <g/> , або про дискусію позірну <g/> .
doc#60 Для них пуризм полягав у тому <g/> , щоб відкинути все те <g/> , що українська мова позичила з інших мов <g/> , або розвинула в ХІХ-ХХ сторіччі <g/> , і відновити мову на її чистій <g/> , народній <g/> , інакше кажучи <g/> , фолкльорній основі <g/> .
doc#81 Людина сідає за писемний стіл <g/> , щоб писати <g/> , або за друкарську машинку <g/> , щоб друкувати <g/> .
doc#55 Кожна людина мала і використовувала неписане право на власний правопис <g/> , або й на кілька відмінних правописів <g/> , як от <g/> , скажімо <g/> , в випадку П.Куліша <g/> .
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#102 Уже у роки незалежносте України напередодні посмертного 95-літнього ювілею М. Наєнко у статті « <g/> Гончар і Шевельов <g/> , або Відрізнити золото від імітації <g/> » ( <g/> Літ <g/> .
doc#46 Саму доповідь він мав дуже коротку <g/> , на яких <g/> , може <g/> , 15 або 20 хвилин <g/> , отож багато слухачів <g/> , звиклих до запізнень <g/> , прийшло тоді <g/> , коли він уже свій виступ закінчив <g/> , і тяжко вболівало <g/> .
doc#45 Потебня взявся записувати пісні рано <g/> , 15- або 16-літнім юнаком ( <g/> Попов 118 <g/> ) <g/> .