Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 А <g/> !
doc#9 <p> Праця адміністрації над « <g/> розгаличаненням <g/> » української літературної мови захопила не тільки словництво <g/> , а й синтаксу <g/> , і правопис <g/> , навіть питання артикуляційної бази — згадаймо відкидання можливосте наближення ненаголошеного о в вимові до у і визнання за можливе й мало не за нормальне його наближення до а <g/> !
doc#77 А <g/> !
doc#41 Що б ви сказали <g/> , наприклад <g/> , на таку фразу <g/> : « <g/> Комаха міг би говорити про ейдотичні смисли <g/> , він міг би процитувати останні книжки Лосева і його думки про формули категорій <g/> , що входять в тетрактиду " <g/> А <g/> " <g/> : нейменована та іменована істота тотожна зі своїм ім'ям як суцільним видом своєї найменованости і відмінна зі своїм ім'ям як нейменована <g/> » <g/> …
doc#16 А " <g/> майже загальний для всіх віків психологічний закон є той <g/> , що не можна бути апостолом <g/> , не відчуваючи бажання гостро змасакрувати когось або зруйнувати щось <g/> .
doc#97 А " <g/> остальное <g/> " это ничто иное <g/> , как время <g/> , эпоха <g/> » ( <g/> 1 <g/> , 211 <g/> ) <g/> .
doc#27 У своєму конфлікті з галицькою інтелігенцією Куліш злосливо глузував із львівської « <g/> Просвіти <g/> » ( <g/> « <g/> А " <g/> Просвіта <g/> ?
doc#16 Він називає її представників апостолами і окреслює їх так <g/> : « <g/> Вони старалися не " <g/> людям шукати догоди <g/> " <g/> , а своєму богові <g/> ; а " <g/> євангеліє <g/> , яке несли <g/> , не було людське <g/> " <g/> , бо " <g/> не від людей прийняли його <g/> , а через откровенія <g/> " свого Бога <g/> .
doc#10 Якщо виключити з розгляду ( <g/> 10 <g/> ) і ( <g/> 14 <g/> ) як чисто інформативні нотатки <g/> , а ( <g/> 11 <g/> ) як працю в рамках діяльності <g/> .
doc#55 Як попередній здогад можна запропонувати на розгляд припущення <g/> , що правописні зміни ( <g/> 1 <g/> ) і ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , імовірно <g/> , були мовно вмотивовані <g/> , а ( <g/> 2 <g/> ) було довільне <g/> . </p>
doc#40 Навпаки <g/> , епізодичний перехід ненаголошеного о в а ( <g/> § 73 <g/> ) можливий звичайно тільки в переднаголосовому складі <g/> . </p>
doc#40 Зовсім майже усунене третє старе чергування голосних <g/> : о ( <g/> в доконаному виді <g/> ) — а ( <g/> в недоконаному виді <g/> ) <g/> .
doc#40 Найпоширеніші з двочленних єднальних сполучників тепер <g/> : як — так і <g/> , не тільки ( <g/> не лише <g/> ) — а ( <g/> ле <g/> ) і <g/> , не стільки — як <g/> , не так — як <g/> , не просто — ай <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 В усній мові <g/> , близькій до народної <g/> , а також у фолкльор- ній часті причинові сполучники того що <g/> , ( <g/> за <g/> ) тим що <g/> , що <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) що ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , а ( <g/> ле <g/> ) як ( <g/> з відповідником то <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#65 Відповідні форми з а ( <g/> салдат <g/> ) перейшли до вульґарних <g/> , незаперечно знов за оцінками <g/> , перенесеними з російської мови <g/> . </p>
doc#40 <p> З пейоративно-згрубілих наростків згадаємо -ак ( <g/> а <g/> ) для осіб і речей ( <g/> писака <g/> , коняка <g/> , шабляка <g/> ) <g/> ; -ах ( <g/> а <g/> ) ( <g/> бідаха <g/> , діваха <g/> ) <g/> ; -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> , бабисько <g/> , баранище <g/> ) <g/> ; -ур ( <g/> а <g/> ) на означення згрубілих речей ( <g/> носюра <g/> , гадюра <g/> ) <g/> ; -юг ( <g/> а <g/> ) і -юк ( <g/> а <g/> ) для назв осіб і речей ( <g/> злодюга <g/> , катюга <g/> , псюка <g/> , каменюка <g/> ) <g/> .
doc#40 ) і -ич ( <g/> -ович <g/> ) ( <g/> гетьманич <g/> , царевич <g/> ) <g/> , для дочок — наростком -івн ( <g/> а <g/> ) ( <g/> гетьманівна <g/> , королівна <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Кілька наростків сполучають значення збірности з зневажливим забарвленням <g/> , а саме <g/> : -в ( <g/> а <g/> ) ( <g/> жінва <g/> , мишва <g/> , кітва <g/> , дітва <g/> ; пор <g/> .