Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 А якби чомусь не виходило <g/> , — наш рідний Чортопіль завжди вам і нам до послуг <g/> .
doc#75 А що ж далі <g/> ?
doc#47 А самота — це вже іпостась смерти <g/> , чий образ знаходимо в усіх чотирьох в'язанках « <g/> Туги <g/> » <g/> .
doc#40 А вона все сміється до мене <g/> …
doc#19 А ти гнобитель людський <g/> !
doc#84 А качка з яблуками <g/> !
doc#65 А друга промовила <g/> : Нехай не буде ні мені <g/> , ні тобі <g/> , розтинайте <g/> !
doc#0 А Н. хотів виїхати з Харкова <g/> , але зовсім не мав бажання заїхати бозна-куди <g/> , звідки не буде вороття <g/> .
doc#56 А головне за те <g/> , що любиш так по-братньому мене <g/> . </p>
doc#19 А я вже знаю <g/> , що вона не мине моїх рук <g/> . </p>
doc#1 <p> А люде виростуть <g/> .
doc#18 <p> А заважить у судьбах землі <g/> , </p><p> Як та муха волови <g/> !
doc#24 <p> А торф <g/> , руда <g/> , вугілля тощо <g/> , що поруч з абстрактним Робітником виступають солістами хору в « <g/> Атлетиці <g/> » <g/> ? </p>
doc#28 А тепер поверніть на свої місця епітети <g/> , які ми по-варварському викинули <g/> : присмерки прозорі – чорну сіть вишневих <g/> , яблуневих верховіть – ніжнотонні зорі – і ви відчуєте саму душу лагідно-прозорого весняного вечора <g/> .
doc#81 <p> А поза тим був театр <g/> .
doc#54 <p> А щодо тракторів <g/> , що прийшли з Сталінграду <g/> , — що ж <g/> , не забуваймо <g/> , що і вони зроблені з українського металу на українському вугіллі <g/> , і зовсім не конечно возити ці метал і вугілля до Сталінграду <g/> , а потім привозити їх назад в Україну <g/> .
doc#84 А який борщ ми їли <g/> !
doc#81 А все таки це був мій перший прямий і тривалий контакт з українською стихією <g/> , і з цього згодом виросло багато в моєму житті <g/> .
doc#36 а яке змістовне <g/> !
doc#81 А де ваша валізка <g/> ? </p>