This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 | , Дюамеля <g/> , Карлайла <g/> , Барбе д'Оревільї <g/> , | Байрона | <g/> , Пушкіна <g/> , Чаадаева <g/> , Кірєєвського <g/> , Браммела <g/> , |
doc#41 | такому ж трагічному пляні розв'язували Данте <g/> , | Байрон | <g/> , Шеллі <g/> , Шевченко і почасти П. Куліш <g/> . </p><p> Скептична |
doc#16 | , Дж <g/> . Папіні <g/> , а з старих ігнорував Шіллера <g/> , | Байрона | <g/> , Шекспіра <g/> , Рабле <g/> , Сервантеса <g/> . Донцов |
doc#27 | любив Европу далеку <g/> , Европу ІІІекспіра <g/> , | Байрона | й Ґете <g/> , ніж Европу тих людей <g/> , кого він зустрічав |
doc#13 | цивілізацію <g/> , і про розвиток капіталізму <g/> . | Байрон | тут був зовсім ні при чому <g/> . Йому вистачало того <g/> , |
doc#42 | і байронічна поема <g/> , як відомо <g/> , не те саме <g/> . | Байрон | — не тільки « <g/> Ґяур <g/> » <g/> , « <g/> Корсар <g/> » чи « <g/> Абідоська |
doc#42 | для цього <g/> . Він безумовніший від Байрона <g/> : | Байрон | віддав майно й життя для визволення далекої |
doc#23 | meditations poetiques <g/> , Париж <g/> , 1855 <g/> ; | Байрона | — з The Poetical Works of Lord Byron <g/> , London <g/> , |
doc#23 | . Досить порівняти « <g/> Жидівські мелодії <g/> » | Байрона | з його « <g/> англійською <g/> » лірикою <g/> , типу згадуваних |
doc#42 | а тепер починають відкривати в ньому поета <g/> ? Але | Байрон | принаймні мав ту перевагу <g/> , що писав мовою <g/> , з |
doc#42 | , що вона байроністична доглибно <g/> , але ніколи б | Байрон | нічого подібного не написав <g/> . Якщо це Байрон <g/> , то |
doc#42 | , хоч в іншій комбінації — ну хоч би знов таки в | Байрона | <g/> ? Хіба вони не такі ж старі <g/> , як свідомість |
doc#42 | безумовний для цього <g/> . Він безумовніший від | Байрона | <g/> : Байрон віддав майно й життя для визволення |
doc#13 | своєї « <g/> Чорної Долини <g/> » шляхами інтуїції від | Байрона | <g/> , а не шляхами філологічних досліджень <g/> . |
doc#68 | перед ним <g/> , від Горація ( <g/> odi profanum vulgus <g/> ) до | Байрона | й Маланюка <g/> , Стус мусів відкрити ( <g/> бо кожний |
doc#42 | : чи повинна з Осьмачкою повторитися доля | Байрона | в Англії <g/> , якого 125 років уважано за |
doc#42 | Байрони <g/> . Осьмаччина лірика — росте з другого | Байрона | <g/> . Посередником для Осьмачки був П. Куліш <g/> . Не |
doc#89 | закликали відтворювати не Дюма <g/> , а хоч би того ж | Байрона | чи Гете <g/> , то в формі загального рецепту це було б |
doc#23 | ( <g/> родових <g/> ) окреслень спостерігаємо в ліриці | Байрона | <g/> . Ось кілька прикладів з його « <g/> Darkness <g/> » <g/> : </p><p> The |
doc#42 | Пушкіна <g/> : елегії й станси <g/> . </p><p> У формі орієнтація на | Байрона | в Осьмачки підкреслена <g/> . Вірші мають назви « |