This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | учителем у мовознавстві <g/> . Це був Леонід | Арсенійович | Булаховський <g/> , охристився ще його батько <g/> , |
doc#81 | батько вихристився <g/> , так що релігійно Леонід | Арсенійович | був православним <g/> ) <g/> . До цього треба додати білу |
doc#81 | не треба розуміти в сенсі політичному <g/> . Леонід | Арсенійович | не був політиком <g/> . У пізніші роки в вузькому колі |
doc#81 | треба відійти або його поширити <g/> . Але Леонід | Арсенійович | лишився вірним йому <g/> , і нові методи <g/> , чи то |
doc#81 | . Відчуття живої української мови Леонід | Арсенійович | не мав <g/> . Нагадаю <g/> , вже з пізнішого часу <g/> , дуже |
doc#81 | Якось <g/> , кажучи про поезію Івана Виргана <g/> , Леонід | Арсенійович | обурювався його висловом <g/> , що птах <g/> , підбитий |
doc#81 | . </p><p> — Як можна таке написати <g/> , — обурювався Леонід | Арсенійович | <g/> , — адже в українській мові груди вживаються |
doc#81 | . Керівником обох аспірантур мав бути Леонід | Арсенійович | Булаховський <g/> , який <g/> , певна річ <g/> , добре мене |
doc#81 | з чужини спинено <g/> . Іншими словами <g/> , Леонід | Арсенійович | відстав від світової науки на добрих десяток |
doc#81 | обрання до Академії Наук УРСР ( <g/> 1939 <g/> ) Леонід | Арсенійович | мусів стати фактичним <g/> , а далі і формальним |
doc#81 | одіозну постать Івана Білодіда <g/> . Бідний Леонід | Арсенійович | <g/> ! Якби я не покинув Україну під час війни <g/> , |
doc#81 | б тінь Білодіда <g/> . Невесела перспектива <g/> ! </p><p> Леонід | Арсенійович | зберігав добру пам'ять про мене — він і далі |
doc#81 | й нічого <g/> , думаючи про радянський режим <g/> , Леонід | Арсенійович | сказав <g/> : </p><p> — Коли довго вчити <g/> , можна й зайця |
doc#81 | голос мав мій перший офіційний опонент <g/> , Леонід | Арсенійович | <g/> . Але там не було ніякого опонування <g/> , самі |
doc#81 | щиро ненавидів нацизм <g/> , але бідний Леонід | Арсенійович | ніколи не був добрим пропаµандистом <g/> . Моя « |
doc#81 | важили більше <g/> ) <g/> . Але я потрапив до рук Леоніда | Арсенійовича | <g/> . Віра Павлівна викладала в нас тільки |
doc#81 | супроти керівника катедри й метра — Леоніда | Арсенійовича | <g/> . Я ніколи не бачив <g/> , щоб між ними доходило до сцен |
doc#81 | , що був менше емпіричний <g/> , ніж наука Леоніда | Арсенійовича | <g/> , але з куди ширшим крайобразом — я не міг не |
doc#81 | звичайною поштою <g/> , але вже після смерти Леоніда | Арсенійовича | <g/> . Курилова написала на звороті ( <g/> російською |
doc#81 | серця <g/> » <g/> . Це — одна з останніх фотографій Леоніда | Арсенійовича | <g/> . Львів <g/> , 1962. </p><p> Приблизно тоді ж таки <g/> , в серпні |