Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 тіла — згадаймо риски портретів Галочки <g/> , Ірина <g/> , Зої <g/> , а особливо Лариси <g/> ! У Косача нема тих рис
doc#59 вступ до його появи даний <g/> , Ірин мусить з'явитися — і він з'являється <g/> ! Але і це ще
doc#59 диктатор-вождь <g/> , навіть як герой і як мученик <g/> , Ірин хотів бути тільки солдатом своєї справи <g/> , отже <g/> ,
doc#59 » <g/> ? І зрештою висновок <g/> : « <g/> Ірин — це міт <g/> , Ірина нема й не було <g/> » <g/> ? Чи ця характеристика — тільки
doc#59 або групи <g/> . Звичайно <g/> , головні герої твору - Ірин і Галочка - формально були зв'язані з однією
doc#81 , що він « <g/> від пав відстав <g/> , а до ворон не пристав <g/> » <g/> . Ірина Осипівна розбирала в клясі наші роботи <g/> , я трохи
doc#81 , щоб узяти собі на допомогу другого викладача <g/> . Ірина Осипівна <g/> , я ніколи не знав її прізвища <g/> , була
doc#59 ? </p><p> І саме тут ми доходимо до відповіді <g/> . Ірин робив з себе пересічність <g/> . Те <g/> , що йому
doc#59 Ірина <g/> , як виголошування тез і деклярацій <g/> . Ірин — не фразер <g/> , а людина дії <g/> . І його програму дій ми
doc#59 . Новий гуманізм Ірина — гуманізм дії <g/> . Ірин вибирає шлях жертви <g/> , переходячи грані зневіри
doc#59 » <g/> , — каже Ірин <g/> . Нам не слід думати про життя <g/> . Ірини — одержимі мітом <g/> . Мітом вольовости <g/> . Одначе це
doc#59 . Відкидаючи поняття совісти <g/> , правди <g/> , зла <g/> . Ірин водночас говорить про « <g/> остаточний тріюмф
doc#81 до Росії <g/> ) <g/> , і вони були дуже зрізничковані <g/> . Ірина Воробйова була явищем з іншого світу <g/> . Вона була
doc#59 , кажучи <g/> : « <g/> Ірин — це назагал мірнота <g/> . Ірин — це тільки виконна сила <g/> , урядовець <g/> , бюрократ
doc#59 постане не поза Скитією <g/> , не всупереч їй <g/> , а з неї <g/> . Ірин мусів спізнати силу степу <g/> . Він спізнав Ларису <g/> ,
doc#59 ! <g/> ) постала з розуму <g/> , але з кволости розуму <g/> . </p><p> Ірин з блакитно-холодним полиском сірих очей —
doc#59 Вольовість Ірина була паланням самозречення <g/> . Ірин змушував себе бути пересічним <g/> , але ним не був <g/> . У
doc#59 , як вони є <g/> , а змушує чи штовхає їх робити себе <g/> . </p><p> Ірини <g/> , звичайно <g/> , не могли виграти в війні 1939 — 1945
doc#59 . Юрій Косач утримався від такої спокуси <g/> . Ірин зникає мовчки <g/> , і не тільки Ганна Олексіївна й
doc#59 за умовностями її фаху й суспільного стану <g/> . Ірин тепер не археолог <g/> , а командувач підпілля <g/> ,