This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 | з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , писав <g/> : « <g/> Іван | Іванович | Огієнко для своєї вступної лекції в |
doc#9 | на іменини <g/> » <g/> , 255 <g/> ) <g/> ; дорожка — вид повозу ( <g/> « <g/> Карпо | Іванович | виліз з дорожки <g/> » - Там же <g/> , 234 <g/> ) <g/> ; краватка ( <g/> « |
doc#16 | чимало <g/> . Справді <g/> , якщо сьогодні умовний Іван | Іванович | обізвав умовного Івана Никифоровича гусаком <g/> , |
doc#43 | : голова місцевкому педінституту Іван | Іванович | Бісмурчак — 11 епізодів <g/> , бібліотекар |
doc#77 | » <g/> ; « <g/> будинок гуде <g/> , мов лев <g/> » <g/> ; « <g/> хрипить Семен | Іванович | <g/> , ніби капітан корабля під час бурі <g/> » <g/> ; « <g/> природа |
doc#80 | Крагельська сказала <g/> : </p><p> — I число вибрав Микола | Іванович | 13 для дня своїх заручин <g/> , і собаки виють у нас під |
doc#81 | київському Миколі Зерову <g/> . Олександер | Іванович | провадив курси історії західноєвропейських |
doc#81 | ) і передостанній ( <g/> дворічний <g/> ) <g/> . Олександер | Іванович | ніколи не знижувався до того <g/> , щоб замовляти й |
doc#81 | була не єдиною особою <g/> , що для неї Олександер | Іванович | був справжній бог <g/> . Молився на нього ще |
doc#81 | з боку стола <g/> . Таке саме крісло мав Олександер | Іванович | <g/> . Він звичайно сідав у нього <g/> , підібгавши одну |
doc#81 | по-російськи <g/> ) <g/> . У своїх викладах Олександер | Іванович | оминув <g/> , ніби забув сказати щонебудь про |
doc#81 | через приготовану ним пастку <g/> . </p><p> Олександер | Іванович | викладав виключно по-російськи <g/> . Курс теорії |
doc#81 | й офіційної брехні <g/> ? Поза всім іншим Олександер | Іванович | любив і грати <g/> , для інших і для себе <g/> . Він умів |
doc#81 | не вдавався <g/> . Його заступником був Андрій | Іванович | Аксьонов <g/> , істота мало помітна <g/> , свідомо |
doc#81 | що я зустрів <g/> , найсвітлішою постаттю був Василь | Іванович | Сімович <g/> . Чимсь він мені нагадував <g/> , як людина <g/> , |
doc#81 | , хай неясно <g/> , бачив <g/> , як їх можна б робити <g/> . Василь | Іванович | <g/> , дядя Вася <g/> , як його часом звали <g/> , вмів жити з |
doc#81 | великої збірки творів Івана Франка <g/> , і Василь | Іванович | став одним з редакторів <g/> , зокрема редакторів |
doc#81 | історії літературної мови <g/> . Олександер | Іванович | його прийняв був до друку <g/> , але в повоєнних |
doc#81 | , де він став обивателем Фльоріди <g/> . До того Петро | Іванович | зблизився з мельниківцями і став гарячим |
doc#81 | , Олександер Білецький <g/> , але ж Олександер | Іванович | був саме майстер знаходити своїм учням теми <g/> , що |