Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Осяйна мрія Мойсеева про рай у своїй здобутій державі <g/> , купленій ціною лютих зречень і страждань <g/> , обертається початком ще гірших зречень і ще тяжчих страждань <g/> , з перспективою кінець-кінцем руїни тієї держави й нового <g/> , ще ганебнішого й ще нестерпнішого рабства <g/> .
doc#18 » ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Це кінець Мойсеевого життя <g/> , бо заперечене <g/> , й поламане <g/> , й відкинене те <g/> , що тримало його серед живих <g/> , іцо було сенсом і метою його існування <g/> .
doc#18 ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Що гірше <g/> : самостійність буде куплена ціною ненависти до інших богів і народів і ненависти від інших націй <g/> : </p><p> Та ненависть <g/> , найтяжча з усіх <g/> , </p><p> « <g/> Задля іншого бога <g/> » <g/> , </p><p> Бач <g/> , як кублиться біля того Храмового порога <g/> !
doc#45 Крига рушила 1887 р. <g/> , після того як у журналі надруковано коротку нотатку Н. С ( <g/> умцова <g/> ) " <g/> По поводу тридцатилетия служебной деятельности А. А. Потебни ( <g/> в Харківському університеті <g/> ) " ( <g/> XVIII <g/> , 567-572 <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> Ця чернігівська традиція української літературної мови не згасла одночасно з ліквідацією Гетьманщини <g/> , а плекалася або давалася взнаки протягом усього XVIII <g/> , а почасти й на початку XIX ст <g/> .
doc#25 179 <g/> ; М.Левченко в Записках Історично-філологічного відділу ВУАН XVIII <g/> , ст <g/> .
doc#18 Переборення цієї концепції приходить у кризі <g/> , що знаходить свій найвищий вираз у кінцівці розділу XVIII <g/> , — « <g/> Одурив нас Єгова <g/> !
doc#71 XVIII <g/> .
doc#10 Академии Наук <g/> , XVIII <g/> : 4 <g/> , 1913 </p><p> 24 <g/> ) Зародки такої настанови є вже в 2 <g/> , 191. Свєнціцький говорив про подібність ( <g/> південно- <g/> ) українських і південноросійських говірок у перетворенні ненаголошеного е на и ( <g/> напр <g/> .
doc#71 і навіть більшої частини XVIII cт <g/> .
doc#45 На неї склалося три сторінки впровідних завваг та п'ятдесят кілька сторінок старого тексту <g/> , предмет дослідження цілком невтральний <g/> : " <g/> Малорусские домашние лечебники XVIII в." </p><p> А втім <g/> , одна фраза в листі до Ягіча ( <g/> листопад 1880 <g/> ) дозволяє припустити <g/> , що Потебня був у курсі діяльности Громади і її неофіційного лідера В. Антоновича <g/> : " <g/> Еще неизвестно <g/> , возвратится ли Антонович из заграницьі на своє место <g/> , не знаю <g/> .
doc#45 В автобіографічному листі до Адольфа Патери ( <g/> 1886 <g/> ) він пише <g/> : « <g/> По происхождению с отцовской и материнской сторони я принадлежу к тому меньшинству Малороссийского козачества <g/> , которое в течение XVIII века получило права Российского дворянства <g/> " ( <g/> Лешка 56 <g/> ) <g/> ; " <g/> В раннем детстве подолгу живал на другом хуторе <g/> …
doc#53 Свою автобіографію він починав словами <g/> : « <g/> По происхождению с отцовской и материнской сторон я принадлежу к тому меньшинству Малороссийского козачества <g/> , которое в течение XVIII века получило права Российского дворянства <g/> » <g/> , А кінчав він </p><p> свою автобіографію так <g/> : « <g/> Обстоятельствами моей жизни условлено то <g/> , что при научных моих занятиях исходною точкою моею <g/> , многим заметною <g/> , иногда незаметною для других был малороссийский язык и Малорусская народная словесность <g/> .
doc#15 - Ю. Ш. <g/> ] відсутні в газетній <g/> , так званій діловій і науковій мові XVIII ст <g/> .
doc#9 Коли ( <g/> кажу тут про час від XVIII ст <g/> .
doc#71 XVIII ст <g/> .
doc#80 <p> Крупницький <g/> : « <g/> Саме в 30-х роках XVIII ст <g/> .
doc#40 Ось що пише з цього приводу французький філософ XVIII ст <g/> .
doc#53 Розсіяні тут і там composita <g/> , здебільшого скальковані з грецького <g/> , дещо підносять загальний тон <g/> , але не настільки <g/> , щоб відірвати виклад від того <g/> , що в українській мові й літературі XVI — XVIII ст <g/> .
doc#101 Із наших тодішніх розмов хочу навести лише одну деталь <g/> : після відвідання Юріївської церкви у Чернівцях <g/> , в якій збереглися фрески з XVIII ст <g/> .