Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#18 Звукове оркестрування вірша теж приглушене — звукові повтори звичайно не виходять поза два <g/> , але тим дійовіші вони в своїй аскетичності <g/> : « <g/> А в руках їх міШКи ШКіряні <g/> » ( <g/> III <g/> ) <g/> , « <g/> Заговорить СТРашніше СТо Раз ( <g/> IV <g/> ) » і т. п. Усі ці проблеми вимагають спеціяльного дослідження <g/> , і завдання цих зауваг тільки прикликати зацікавлення дослідників до ритміки « <g/> Мойсея <g/> » <g/> . </p>
doc#28 <p> ( <g/> там таки <g/> ) </p><p> Отже <g/> , можна думати <g/> , що збіги з Павлом Тичиною ( <g/> « <g/> Мати <g/> » <g/> ) <g/> , зокрема спільний з Тичиною нахил до дитячого світосприймання <g/> , до інфантильности ( <g/> поезії « <g/> Розлив свій гнів і стих <g/> » <g/> , « <g/> Ой <g/> , колом сонце догори <g/> » <g/> , « <g/> За водою зозуля кує <g/> » <g/> ) і Блоком ( <g/> « <g/> Шехерезада <g/> » <g/> , III <g/> ) <g/> , пояснюються не стільки прямим позиченням <g/> , як думав <g/> , щодо Блока принаймні <g/> , О. Бургардт <g/> , скільки внутрішньою спорідненістю стилю й світосприймання <g/> . </p>
doc#24 <p> Можна побачити просто мигтіння окремих сторінок людської історії — то марш приречених ( <g/> І <g/> ) <g/> , то тему непотрібної і безглуздої жорстокосте ( <g/> II <g/> ) <g/> , то сп'яніння боротьбою ( <g/> III <g/> ) <g/> , то гімн зорганізованій силі ( <g/> IV <g/> ) <g/> , то світлий захват гармонією творчого життя ( <g/> V <g/> ) <g/> . </p>
doc#24 <p> А можна зробити і спробу побачити в цих п ятьох абзацах накреслення цілої схеми світової історії — від суворої античности ( <g/> І <g/> ) і середньовіччя ( <g/> II <g/> ) через революції XVIII-XX сторіччя ( <g/> III <g/> ) <g/> , через сувору здисциплінованість диктатури ( <g/> IV <g/> ) до соціялізму майбутнього ( <g/> V <g/> ) <g/> .
doc#18 Не менш продумано і вміло впроваджується мотив Єгови <g/> : перша згадка ( <g/> розділ III <g/> ) — про намет завіту <g/> , де <g/> , в важкій скрині <g/> , ніби мертві <g/> , « <g/> Єгови накази лежать <g/> » <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Клейнод запомину гірких житейських мук <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; польонізм <g/> ?
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Скажи ж мені <g/> , моє розумне закохання <g/> » ( <g/> III <g/> , 116 <g/> ; Грін <g/> .
doc#72 3 <g/> ) Якої вживатимуть озброєні сили країн з метою командування і як службові мови <g/> » ( <g/> Sobota III <g/> , 140 і далі <g/> ) з застереженням <g/> , що в місцевостях <g/> , де 20% населення або більше <g/> , говорить іншою мовою <g/> , суди повинні приймати заяви й зізнання сторін <g/> , а також формулювати обвинувачення тією мовою <g/> ; і що національні меншини мають право на освіту своєю мовою ( <g/> § 5 <g/> , ст <g/> .
doc#72 У такому ж дусі « <g/> мовний закон <g/> » в § 6 твердив <g/> : « <g/> Парлямент <g/> , що буде заснований для Русинської країни <g/> , матиме виключне право полагоджувати питання мови на цій території згідно з урахуванням потреби забезпечити єдність Чехо-Словацької Республіки <g/> » ( <g/> Sobota III <g/> , 148 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 В законі з З лютого 1926 року сказано <g/> , що “ <g/> русинську ( <g/> малоруську <g/> ) мову дозволено вживати <g/> ” ( <g/> §100 <g/> , 2. Sobota III <g/> , 173. — Підкреслення моє <g/> .
doc#9 тільки протиставне ( <g/> « <g/> То не чорна галич <g/> , тільки турки гору облягають <g/> » — « <g/> Віла-посестра <g/> » <g/> , III <g/> , 179 <g/> ) <g/> ; тому <g/> …
doc#10 Рецензія на праці Ганцова ( <g/> 4 <g/> ; 5 <g/> ) — Slavia <g/> , III <g/> , 1924-25 <g/> , ст <g/> .
doc#51 Там же IV <g/> , 1924 <g/> ; Діалектологічні межі на Чернігівщині <g/> , збірник „Чернігів і Північне Лівобережжя <g/> ” <g/> , Київ 1929 <g/> ; Das Ukrainische in neueren Darstellungen russischer Mundarten <g/> , Zeitschrift fuer slavische Philologie <g/> , III <g/> , 1926. Загальну бібліографію праць Ганцова див <g/> .
doc#51 3. Курашкевич висував заперечення проти поглядів Ганцова й Курило в статтях Z badan nad gwarami polnocno-maloruskiemi <g/> , Rocznik Slawistyczny X <g/> , 1931 <g/> ; Przyczynek do iloczasu maloruskiego <g/> , Lud Slowianski III <g/> , 1A <g/> , 1933. Ф <g/> , Жилко в своїй новішій статті „Деякі питання класифікації говорів української мови в світлі даних лінгвістичної географії <g/> " ( <g/> АН УРСР <g/> , Український комітет славістів <g/> , Філологічний збірник <g/> , Київ 1958 <g/> ) багато в чому відступає від своїх первісних позицій <g/> , визнавши широку колонізацію на терені південносхідніх говірок і неавтохтонність „східньополтавських говірок <g/> ” <g/> .
doc#10 Білорусько-українські мовні збіги Ганцов хоче пояснити тільки взаємовпливами двох мов <g/> , коли <g/> , з одного боку <g/> , українські риси глибоко проникають у білоруську мову ( <g/> 12 <g/> , II <g/> , 229 <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , білоруські впливи — молодші — сягають аж до Києва ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 206 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Повертаючися знов до історії власне української мови <g/> , треба підкреслити <g/> , що Ганцов не тільки довів первісну двогруповість її <g/> , але й дуже переконливою аналізою ненаголошених голосних у перехідних говірках показав <g/> , що давніше північна група простягался на південь майже до лінії Дубно — Житомир — Канів — Дубні <g/> , себто що північна група первісно не була вузькою смугою <g/> , якою вона здається тепер <g/> , а майже дорівнювала південнозахіднім говіркам територією ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 213 <g/> ) <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Тато з <g/> , -дробами вовки десь стріляє <g/> » ( <g/> III <g/> , 234 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 ) <g/> ; « <g/> Челядників їх вигубить помір'я <g/> » ( <g/> І <g/> , 376 <g/> ) <g/> ; « <g/> Перепинять їх райтарі <g/> » <g/> , « <g/> Всі шляхи <g/> » ( <g/> II <g/> , 19 <g/> ) <g/> ; « <g/> І вам царі сі не до густу <g/> » ( <g/> III <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; « <g/> Опитаний пронира <g/> » ( <g/> II <g/> , 104 <g/> ; польонізм <g/> ?