Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Повтори з композиційним значенням ( <g/> їх іноді називають також рефренуванням <g/> ) надають текстові певної паралельности в синтаксичній будові <g/> , що і собі спричиняється до постання певного ритму <g/> .
doc#45 ) <g/> , їх можна зформулювати так <g/> : </p><p> 1. Акт мовлення не передає думок мовця слухачеві Він тіл стимулює в слухачеві ментальну діяльність <g/> , більш або менш подіяв до мовцевоі <g/> .
doc#84 Було багато орієнтальних впливів і зв'язків <g/> , їх треба виділити <g/> , вивчити <g/> , випнути <g/> .
doc#78 Елементи Шевченкової мови <g/> , їх походження й значення <g/> .
doc#72 Але ці виступи передруковувала кожна газета <g/> , кожен журнал <g/> , їх видавали масовими накладами <g/> , їх безнастанно цитували <g/> , на них безперестанку посилалися <g/> .
doc#72 У хроніці “ <g/> Мовознавства <g/> ” час-від-часу згадувалося про роботу над новими словниками <g/> , їх мало з'явитися одинадцять ( <g/> 2 <g/> , 143 <g/> ; 3-4 <g/> , 165 <g/> ) <g/> .
doc#31 Їх засвоїли прихильники Хвильового <g/> , яких свого часу були тисячі й тисячі <g/> , їх популяризували в своїх актах обвинувачення речники режиму <g/> , бажавши довести злочинну буржуазність і буржуазну злочинність памфлетів Хвильового <g/> . </p>
doc#84 їх існування ще не отруїла функційність <g/> .
doc#41 їх три <g/> : стандартна - епітет належить авторові — п'ятирічна дівчинка Ірця <g/> ; стандартна дівчина Тася <g/> ; і нарешті Вер <g/> , яка хоче не бути стандартною <g/> . </p>
doc#40 їх відтворення в літературі звичайно не викликає заперечень <g/> .
doc#53 їх вистачає <g/> , однак <g/> , для дедукції його поглядів чи симпатій у цій справі <g/> , при умові <g/> , що увага приділиться кожній появі <g/> , великій і малій <g/> , кожній крихті українського мовного матеріялу <g/> . </p>
doc#72 їх варт навести повністю <g/> : Програма російського націоналізму <g/> , казав він <g/> , полягає — </p><p> 1 <g/> ) У зменшуванні значення України <g/> , як частини СРСР <g/> , в намаганні трактувати утворення СРСР <g/> , як фактичну ліквідацію національних республік <g/> ; </p><p> 2 <g/> ) у проповідуванні невтрального ставлення партії до розвитку української культури <g/> , в трактуванні її <g/> , як відсталої “ <g/> селянської <g/> ” <g/> , в противагу руській “ <g/> пролетарській <g/> ” <g/> ; </p><p> 3 <g/> ) у спробах за всяку ціну зберегти перевагу руської мови у внутрішньому державному <g/> , громадському й культурному житті України <g/> ; </p><p> 4 <g/> ) у формальному ставленні до переведення українізації <g/> , що її визнається часто тільки
doc#74 [ <g/> 11 <g/> ] </p><p> Наче передбачаючи рішення XII з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , Сьома конфе­ренція КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що відбулася 4-10 квітня 1923 в Харкові <g/> , говорила про « <g/> їх [ <g/> радянських республік <g/> ] цілковиту самостійність у справі національно-культурного розвитку і достатню самодіяльність в галузі господарського будівництва <g/> » <g/> .
doc#81 Після відповіді на листи <g/> , які надходили до філії <g/> , відповідні відділи здавали мені одержаний лист і копію відповіді на нього <g/> , а я мав « <g/> підшивати <g/> » їх за датою й числом ( <g/> кожний документ діставав свій нумер <g/> , вхідний і вихідний <g/> ) до папки даного контраµента <g/> .
doc#81 П'єси А. Луначарського — їх ішло три <g/> : « <g/> Королевский брадобрей <g/> » <g/> , « <g/> Слесарь и канцлер <g/> » і « <g/> Медвежья свадьба <g/> » — були більше в традиціях передреволюційного символістично-експресіоністичного театру <g/> , і соціяльні моменти в них були тільки побічні або їх і зовсім не було <g/> ) <g/> .
doc#49 Але коли ми бачимо їх обох <g/> , обведених соняшним промінням <g/> , то це вже перспектива інша <g/> .
doc#31 Беручи їх на тлі світовому <g/> , не можна не відзначити примхливого і вкрай еклектичного поєднання елементів марксизму <g/> , зокрема Ленінових поглядів на прийдешню ролю колоніяльних націй <g/> , з елементами шпенґлеріянства ( <g/> теорія циклічности <g/> , хоч Хвильовий як — бодай у намірі — марксист застерігає <g/> , що в протилежність Шпенґлерові він застосовує теорію тільки й виключно до мистецтва <g/> ) <g/> , російського евразійства і <g/> , нарешті <g/> , месіянізму <g/> , властивого <g/> , мабуть <g/> , усім відроджуваним націям <g/> . </p>
doc#68 Що зробив би поет <g/> , якби сам мав змогу підготувати свою збірку <g/> : об'єднав би їх у певні цикли <g/> ?
doc#81 Ні той ні той не стали тим <g/> , чим я хотів би їх бачити <g/> .
doc#84 Лаятимуться вони вічно <g/> , бо їх не цікавлять визначення <g/> .