Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 З нелюдською впертістю якоїсь автоматичної µільйотини ( <g/> якщо така колинебудь існувала <g/> ) він висував проти Курбаса одне за одним політичні обвинувачення <g/> , що загрожували його діяльності й самому існуванню <g/> .
doc#81 Але тоді я ще цього не знав <g/> , тільки впадали в око їхня нерозлучність <g/> , та ще якась особливо чарівна посмішка в Лавріненка <g/> , наче в зайчика <g/> , що поласував капустою ( <g/> якщо дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) і оце щасливий у світовому маштабі <g/> , — так я його й назвав у душі зайчиком <g/> , може <g/> , не без асоціації з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> .
doc#59 Цей поворот ( <g/> якщо тільки він буде закріплений <g/> ) має значення не тільки для письменника і не тільки для формування засад нового стилю української прози <g/> .
doc#81 А найпевніше <g/> , що його антиукраїнські почуття ( <g/> якщо такі були <g/> ) не ширилися на східняків <g/> , зосереджуючися на галичанах <g/> .
doc#49 Завжди будуть відходити сини — Селянські Сини — в інший світ <g/> , — і завжди будуть вони повертатися в рідну сферу ( <g/> якщо не загинуть серед чужих <g/> , у царстві невгавно гудучого пожару <g/> ) <g/> . </p>
doc#80 До цих чотирьох « <g/> селянських <g/> » оповідань — до речі єдиних ( <g/> якщо не рахувати « <g/> Напередодні <g/> » <g/> ) у наскрізь урбаністичній творчості Домонтовича — своєю політичною спрямованістю приєднується двоє оповідань-шкіців з побуту совєтської каторги в сибірській тайзі — « <g/> Професор висловлює свої міркування <g/> » та « <g/> Професор і Іван Закутній діють <g/> » <g/> . </p>
doc#70 ” ( <g/> якщо комусь подобається <g/> ) <g/> , але знати треба і “ <g/> Взбаламученное море <g/> ” <g/> ; відданим можна бути компартії в різних її історичних назвах <g/> , але знати треба й історію меншовиків <g/> , і есерів <g/> , і кадетів <g/> , і наших соціял-федералістів <g/> , і послідовників Міхновського <g/> , і Поале-Ціон на Україні <g/> ; і навіть “ <g/> Союз русского народа <g/> ” на Україні заслуговує на добру об'єктивну монографію <g/> .
doc#55 Практично дві головні стратегії були <g/> : 1 <g/> ) якщо українська мова або її діялекти мали варіянти <g/> , вибирати той <g/> , що був близький або спільний з російською мовою <g/> ; і 2 <g/> ) якщо слова або написання бракувало в українській мові <g/> , позичати їх з російської <g/> , звичайно в відношенні один до одного <g/> .
doc#10 ) <g/> , якщо попри критику психологізму часом в основу розуміння фонеми ще кладеться “ <g/> язикова свідомість <g/> ” ( <g/> 221 <g/> ) <g/> , то це пояснюється почасти соціологічними захопленнями акторки перед цим ( <g/> пор <g/> .
doc#72 Правила “ <g/> совєтської <g/> ” української мови в оформленні 1939 року накинено галицьким авторам і учням без ніяких поступок ( <g/> Wexler 153 <g/> ) <g/> , якщо не брати до уваги <g/> , що в останньому “ <g/> Українському правописі <g/> ” були усунені деякі непослідовності й недоречності <g/> .
doc#53 Можливо <g/> , що так слід тлумачити і приклад « <g/> до Алкиноя разважного дому <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 285 <g/> ) <g/> , якщо Алкиноя не просто інвертований родовий відмінок приналежности <g/> . </p>
doc#72 <p> Кілька років до цього один з керівників української партійної організації Затонський прямо сказав <g/> : “ <g/> Тут партія большевиків <g/> , як і більшість промислового пролетаріяту <g/> , складається <g/> , головним чином <g/> , із руських ( <g/> великоросів <g/> ) <g/> , якщо не по національності <g/> , то по культурі <g/> ” ( <g/> “ <g/> Комуніст <g/> ” 1918 <g/> , 3-4. Цитую з <g/> : Левинський 14 <g/> ) <g/> .
doc#38 Але питання можна й перевернути <g/> : чи є змога до кінця зрозуміти історію літературних організацій і літературної політики ( <g/> я волію говорити з тим і <g/> , а не об'єднувати все під назвою політики <g/> ) <g/> , якщо абстрагуватися від самої історії літератури <g/> ? </p>
doc#40 , якщо хтось почне говорити <g/> : Він мене збив <g/> .
doc#24 А хто герой « <g/> Танку міського вечора <g/> » <g/> , якщо не місто як таке <g/> , місто <g/> , яке водночас репрезентує може й усе людство <g/> ! </p>
doc#29 <p> Втиснувши цю настанову тепер уже буквально в двоє слів <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> , якщо перевернути <g/> , — раціоналізований експресіонізм <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Якщо говорити про тих <g/> , хто незалежно думав і часом виявляв своє думання або <g/> , якщо не думання <g/> , то почуття <g/> , — згадую тільки двох <g/> .
doc#72 Останнє набуло особливої ваги <g/> , коли “ <g/> загорожа <g/> ” між Росією й Австрією <g/> , якщо і не зникла зовсім <g/> , то стала легкопрохідною <g/> .
doc#76 Чи існував паралельно другий варіянт літературної мови — секулярний <g/> , насамперед адміністративний <g/> , якщо говоримо саме про літературну мову <g/> , себто про стандарт <g/> , — не так ясно <g/> .
doc#81 <p> Однак усі ці міркування <g/> , крім першого <g/> , про небезпеку такої теми <g/> , не були свідомим актом <g/> , якщо вони з'являлися <g/> , то хіба в підсвідомості <g/> .