Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Тесей мріє про « <g/> серце Афродіти <g/> » – і тільки про нього <g/> , але воно недосяжне <g/> ; тим то він не йде « <g/> на подвиг ратний <g/> » <g/> , а везе на нього « <g/> всю душу і всю кров свою <g/> » ( <g/> який трагічний образ внутрішнього невільництва <g/> !
doc#81 Але в тих обставинах ідеологія ця полягала в підкресленні знаків більше <g/> , ніж суті <g/> : національний прапор <g/> , тризуб на титулі « <g/> Нової України <g/> » ( <g/> який згодом німці усунули <g/> ) <g/> , співи вже не тільки « <g/> Розпрягайте <g/> , хлопці <g/> , коні <g/> » моїх студентських роікв <g/> , а « <g/> Ще не вмерла <g/> » або « <g/> Не пора <g/> » <g/> .
doc#37 Усе <g/> , що завгодно <g/> , аби тільки не « <g/> радянщина <g/> » Юрія Шереха й Івана Багряного ( <g/> який зовсім не був прихильником поглядів Шереха <g/> ) <g/> . </p>
doc#92 Коли я згадую дворічну « <g/> співпрацю <g/> » Булаховського з Білодідом <g/> , коли я дивлюся на посмертно опубліковані фотографії Білодіда з Булаховським або Виноградовим ( <g/> який <g/> , одначе <g/> , знав ціну Білодідові й не пускав його навіть на поріг ним редагованого журналу « <g/> Вопросы языкознания <g/> » <g/> ) <g/> , мимоволі згадую рядки Василя Курочкіна про цей тип людей <g/> : </p><p> Осторожность <g/> , осторожность <g/> , господа <g/> ! </p>
doc#14 Я пошлюся ще на « <g/> Вигребую з-під попелу <g/> » <g/> , що починається в поетовій душі ( <g/> який мистець у нас намалює її декорацію <g/> , крім хіба Гніздовського <g/> ?
doc#9 Цей процес має свою паралель в історії літератури свого часу <g/> : виникнення сучасного жанру оди та свого роду класицизму ( <g/> який названо соціялістичним реалізмом <g/> ) <g/> .
doc#81 Після кількох місяців безжалісних нападів на тепер уже « <g/> старий <g/> » правопис ( <g/> який так недавно був новим <g/> ) <g/> , не піддаючи його публічному обговоренню <g/> , не чекаючи навіть на його опублікування <g/> , газети перейшли без жадного попередження на новий <g/> , нікому <g/> , крім редакціям газет <g/> , ще неприступний <g/> .
doc#95 Харків — місто мого дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до 1943 року <g/> , там я пройшов початкову й середню школу <g/> , університет ( <g/> що тоді функціонував під доброзвучною назвою ХПІПО — Харківський Педагогічний Інститут Професійної Освіти <g/> ) <g/> , там починалася моя викладацька праця — спершу в Газетному Технікумі <g/> , потім в Інституті журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , там починалася моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я доцент <g/> .
doc#49 ) <g/> , який можна було б сприйняти емпірично <g/> : </p><p> Виходить дід на сірий шлях <g/> , </p><p> долонею од сонця очі слізні затіняє <g/> , </p><p> червоні очі <g/> , — </p><p> не треба сприймати емпірично <g/> .
doc#40 Він уживається тільки при обмеженому числі прикметників <g/> , а саме при деяких односкладових безнаросткових прикметниках <g/> , що їх основа кінчається на один приголосний <g/> : старий — старший <g/> , тихий — тихший <g/> , молодий* <g/> ) — молодший <g/> , дорогий — дорожчий** <g/> ) <g/> , дужий — дужчий <g/> , грубий — грубший <g/> , здоровий — здоровший <g/> ; також багатий — багатший <g/> , довгий — довший ( <g/> з відпаданням звука г <g/> ) <g/> ; а особливо часто від прикметників <g/> , що мають наросток -к- ( <g/> -ок- <g/> , -ек- <g/> ) <g/> , який при творенні другого ступеня відкидається <g/> , як от <g/> : швидкий — швидший <g/> , гладкий — гладший <g/> , тонкий — тонший <g/> , солодкий — солодший <g/> , м'який — м'якший <g/> , мілкий — мільший <g/> , легкий — легший <g/> , вузький — вужчий <g/> , важкий — важчий <g/> , низький — нижчий <g/> , тяжкий — тяжчий <g/> , далекий — дальший <g/> , широкий — ширший <g/> , глибокий — глибший <g/> , високий — вищий <g/> .
doc#92 Для мене і для моїх міжнародних друзів така людина просто негідник ( <g/> villain <g/> ) <g/> , який не лише не заслуговує оборони й підтримки від чесних людей <g/> , але виключив себе з прогресивного культурного суспільства і праця якого в американському університеті становить ганьбу для цього університету <g/> .
doc#40 <p> Нарешті <g/> , уступ ( <g/> абзац <g/> ) <g/> , який у суті є теж розділовий знак <g/> , спирається на чисто логічне членування тексту <g/> , виділяючи речення або групу речень <g/> , пов'язаних між собою і відмежованих від решти тексту єдністю виключно логічного характеру <g/> .
doc#40 , брав би <g/> , але брали б <g/> ) <g/> , який уживається при формі минулого часу дійсного способу дієслова <g/> , але не конче стоїть поруч з цією дієслівною формою <g/> , а часто переноситься ближче до початку речення <g/> , іноді ( <g/> в підрядних реченнях <g/> ) навіть входячи в склад сполучника <g/> , напр <g/> .
doc#40 , о третій годині <g/> ) <g/> , який поза тим з ужитку в часовому значенні виходить <g/> , трапляючися хіба в окремих зворотах <g/> , як от <g/> : « <g/> Весь караван о півнях із двора пустився <g/> » ( <g/> Макар <g/> .
doc#40 відповідник — ( <g/> те <g/> ) <g/> , яке мусить бути розкрите в підрядному реченні <g/> , а підрядне речення має сполучник ( <g/> що <g/> ) <g/> , який зв'язує його з відповідником у головному реченні <g/> , а тим самим і з усім головним реченням <g/> .
doc#76 , який установлений багатьма дослідами й дискусіями з великою мірою вірогідности <g/> .
doc#6 Як показала Морлі <g/> , його книга <g/> , особливо в другому виданні <g/> , — твір не лише документальний <g/> , а й белетристичний і <g/> , за законами бест-селерного роману <g/> , завершується happy end-ом <g/> , який не цілком відповідає дійсності <g/> .
doc#4 <p> Гаразд <g/> , але якийсь чортик підсуває до неї все таки а little twist <g/> , який стає неуникненним <g/> , як тільки пробуємо точніше визначити координати цього стилю <g/> .
doc#81 Так постав мій твір під назвою « <g/> Моя болонка <g/> » <g/> , який заслужив похвалу Плеського й добру оцінку <g/> .
doc#73 Цей наступ підтримує в своїх циклостилевих виданнях інше крило націоналістичного руху <g/> , щоб потім обрушитися на МУР і його провідних діячів на сторінках « <g/> Літературно-наукового вісника <g/> » <g/> , який спробувано відновити з новим проводом на еміграції в 1948-1949 роках ( <g/> вийшло двоє чисел <g/> ) <g/> .