Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Там <g/> , де увагу скупчено на українській мові <g/> , а не на загальних проблемах мови в Союзі <g/> , можна припустити <g/> , що зібрані дані в дійсності мали за основу мову тих селян <g/> , що в ті роки масово прибували на виробництва ( <g/> щось на зразок “ <g/> призову робітників- ударників у літературу <g/> , як його описує В. Гришко в журналі “ <g/> Сучасність <g/> ” 1980 <g/> , 2 <g/> , 70-95 <g/> ) <g/> .
doc#52 Еміграція з її хворобливою перечуленістю до національного питання ( <g/> щось на зразок славнозвісної анекдоти « <g/> Слонь а Польска <g/> » <g/> ) становить собою особливо сприятливий ґрунт для ототожнення нації з партією <g/> .
doc#40 ) <g/> , щось у значенні невідомої або неокресленої причини або в значенні приблизности кількости ( <g/> »Щось чотири дні перед святим Михайлом скоїлося в Івоніки нещастя <g/> » — Коб <g/> .
doc#27 Мимоволі читач піддається тому <g/> , що Франко 1899 року характеризував як « <g/> якийсь своєрідний тихий натос <g/> , якийсь розмірений широкий подих у власних творах і в перекладах сього автора <g/> , щось мов широкі <g/> , могутні рухи великого корабля на великій ріці <g/> …
doc#81 Крамниця відчинялася <g/> , вона була порожня <g/> , після деякого вагання — ануж <g/> , щось з'явиться <g/> , черга розтавала <g/> .
doc#81 Він казав <g/> , що в такій малій друкарні не було ніякої потреби й сенсу когось викликати <g/> , щось підвищувати <g/> .
doc#81 Тільки з факту його випущення можна здогадуватися <g/> , що і тоді в ньому лишалося щось із його вищости <g/> , щось <g/> , що різнило його в очах слідчих від більшости в'язнів <g/> .
doc#40 : « <g/> Біля того гаю <g/> , що чорніє над водою <g/> , щось біле блукає <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#81 Коротке волосся йоржиком <g/> , круглі вічка окулярів <g/> , короткі вусики <g/> , щось середнє між козаком Мамаєм і вчителем земської школи передреволюційних років <g/> .
doc#63 Етнографізм він ще дозволяв <g/> , щось більше — ні <g/> .
doc#22 Це було переконання <g/> , що радянська людина ( <g/> що дорівнює для нього <g/> : російська <g/> , слов'янська або східня <g/> ) має якусь особливу душу <g/> , щось а 1а Толстой <g/> .
doc#33 Вона для нього тільки шумовиння на поверхні життя <g/> , щось неістотне <g/> , зникоме й марне <g/> .
doc#81 Ми не мали журналістичного досвіду і дали їй якийсь неймовірно нудний заголовок <g/> , щось на зразок « <g/> Стан української мови в Радянській Україні <g/> » <g/> .
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#87 Про це підсовєтська література не сказала досі нічого ( <g/> говоримо про літературу <g/> , не про макулятуру — та <g/> , звичайно <g/> , щось верзла про стахановців <g/> , про жити стало краще <g/> , жити стало веселіше <g/> , про квітучі міста квітучої України <g/> , — але <g/> , хвалити Бога <g/> , — є слова і цілі книжки і навіть цілі бібліотеки <g/> , які ніби сказані <g/> , написані <g/> , — але водночас не існують <g/> .
doc#84 Є тут <g/> , звісно <g/> , щось від гри <g/> .
doc#81 Хай це була маска <g/> , фальшиві зуби <g/> , але коли постійно носити маску <g/> , жувати фальшивими зубами <g/> , щось змінюється на обличчі <g/> , в роті <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) </p><p> Зчіпилися люди <g/> , гамір <g/> , крик <g/> , щось деруть <g/> , ніби м'ячем перекидаються <g/> . </p>
doc#84 Чи він теж не мусить щось купувати <g/> , щось читати <g/> ?
doc#6 Що в дійсності за цим стояло <g/> , либонь <g/> , щось не усвідомлене ним самим <g/> , був чи не страх божевілля <g/> .