Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#44 Звичайно <g/> , час від часу з'являються романи й поезії пань обох статей <g/> , що в добрі старі часи заповнювали б своє дозвілля гаптуванням чи в'язанням <g/> , а тепер тягнуться до пера чи друкарської машинки <g/> .
doc#40 В газетно-науковій мові в останніх випадках нерідко вживають прийменникових зворотів з віддієслівним іменником у родовому відмінку <g/> : час для розпізнання світу <g/> , хустка до в'язання рук і т. п. Ці конструкції досить закорінені <g/> , але українській мові властивіший тут інфінітив <g/> , пор <g/> .
doc#72 Та це була ризикована гра <g/> , бо росіяни могли легко перебрати все в свої руки <g/> , а час не дозволяв на повільний розвиток <g/> .
doc#81 А час був короткий <g/> , бо десь о десятій треба було бути в ліжку <g/> .
doc#52 Але час полеміки минув <g/> , можемо підійти до нього історично <g/> , і мусімо визнати також його заслуги <g/> .
doc#59 Минув <g/> , як сон <g/> , блаженний час ґотики й барокко <g/> ; важкою стопою мудрости приходить чугунний ренесанс <g/> , чугунний ренесанс зневіреної доби <g/> . </p>
doc#63 <p> Для нас має значення одне <g/> : на ближчий час - може десятиліття <g/> , може більше <g/> , може менше - наша література в своїх передових проявах буде несиметрична <g/> , кутаста <g/> , бриласта <g/> , зовні не впорядкована <g/> , не згармонізована <g/> , зовні хаотична <g/> , дещо іраціональна <g/> .
doc#65 Мої студії припали на час 1928—1931. Це був той божевільний час <g/> , коли ламано людську й національну гідність <g/> , коли ставлено село на коліна <g/> , винищувано тих <g/> , хто колись належав до інших партій <g/> , здушувано опозицію у власній партії <g/> , уніфіковано мислення <g/> , висаджувано в повітря церкви <g/> , обрубувано зв'язки з закордоном <g/> .
doc#81 — Дрекслерів тим більше був час <g/> , що наближався день <g/> , коли всі мешканці « <g/> Саламандри <g/> » мусіли будинок покинути <g/> .
doc#92 Це вже був час нашої холодної війни <g/> , і я не наполягав на публікації <g/> .
doc#0 Це не було місце і не був час для туризму <g/> .
doc#81 Тепер був час перетворити сороміцькі анекдоти <g/> , що вдень оповідалися на пляжі <g/> , на дійсність <g/> .
doc#25 <p> Треба згадати <g/> , що то був час дуже гострої полеміки між Соболевським і українськими істориками й мовознавцями <g/> .
doc#72 Не зважаючи на окремі відхилення <g/> , завжди можливі там <g/> , де панує сваволя <g/> , це був час повної неґації всього українського <g/> .
doc#81 Це був час на «µастролі <g/> » <g/> , і вони були двох типів <g/> .
doc#27 Лж надто виразно говорить він про це в листі до Костомарова з 11 вересня 1846 ( <g/> російськомовному <g/> ) <g/> : « <g/> Буде може час <g/> , коли від одного звука труб її [ <g/> поезії української <g/> ] впадуть мури й твердині <g/> , для руйнування яких Ви вважаєте за потрібну зброю <g/> ; буде час і царів-поетів <g/> , які все підпорядкують своїй божественній могутності <g/> ; буде час і здвиженшо храму <g/> , в якому вклоняться й чужі народи <g/> …
doc#81 Я зібрав матеріял ще перед тим <g/> , працюючи <g/> , як звичайно <g/> , в неділі й в один з літніх місяців ( <g/> другий — їх було вільних два — я проводив у неробстві й відпруженні в Криму <g/> , в моєму улюбленому Гурзуфі <g/> , серед виноградників і татар <g/> ) <g/> , а після закінчення викладів <g/> , в час іспитів і оборон дисертацій <g/> , у другій половині червня почав писати цю розвідку <g/> , яку <g/> , до речі <g/> , я вважаю своєю першою науковою працею <g/> , все <g/> , що було перед тим <g/> , розглядаючи як речі в найкращому випадку колонаукові <g/> .
doc#47 За винятком спогаду про Юрія Дарагана <g/> , надрукованого 1946 року <g/> , статті <g/> , на сьогодні зібрані <g/> , друкувалися в роках 1956— 1964 <g/> , себто писано їх уже в Америці в час вигасання поетичної творчости <g/> .
doc#81 Бував я також у Ленінµраді <g/> , де мене приймав Миша Бармас із мамою ( <g/> вітчима його тоді вже заарештували <g/> ) <g/> , востаннє в час російсько-фінської війни 1940 року <g/> , коли Ленінµрад був затемнений <g/> .
doc#54 <p> А що стиль цей старомодний <g/> , можна легко переконатися хоч би з наявности таких традиційних ходів-узагальнень <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , — </p><p> Щасливий <g/> , хто з дороги не звертав </p><p> І не сидів у затишку в час бурі <g/> , — </p><p> Та жалюгідні душі ті понурі <g/> , </p><p> Яких в негоду острах обгортав <g/> !