Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#17 Образ Любуні-Дичківни <g/> , цієї хуторської Мадонни <g/> , дивним способом перегукується з шуканням образу української Мадонни на різдвяних листівках Галини Мазепи <g/> . </p>
doc#84 Але цих ліків <g/> , цієї харчі не може сприйняти національний організм <g/> , поки він хворий на нестравлення <g/> .
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> цієї здатности керувати вони набувають саме в наслідок ступенювання <g/> . </p>
doc#72 В § 126 цієї конституції сказано <g/> , що « <g/> державною мовою Румунської держави є румунська мова <g/> » ( <g/> Constitution 24 <g/> ) <g/> .
doc#28 3 цієї таємничости і неокреслености випливає широке вживання неозначених займенників <g/> : « <g/> хтось не зводив жовтого зору <g/> » ( <g/> « <g/> Він тікав <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> якісь потвори кудись зникають <g/> » ( <g/> « <g/> Гризи залізо <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> чиїсь таємні тіні Годинник виклика <g/> » ( <g/> « <g/> Коли затихнуть <g/> » <g/> ) <g/> , сонце хмари « <g/> кудись жене <g/> » ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) <g/> , серце бажає « <g/> якоїсь невідомої зорі <g/> » ( <g/> « <g/> Синіє сніг <g/> » <g/> ) і т. д. і т. д. І крайнє завершення цієї таємничости й не- збагненности світу – коли поет будує свої поезії на прямому
doc#10 Це праці 1 <g/> , 6 <g/> , 9 <g/> , 10 <g/> ; цієї ділянки Курило не цурається й далі <g/> , як свідчать 15 <g/> , 24 <g/> , одначе від 1924 р. вона стає для Курило другорядною <g/> .
doc#26 Знову « <g/> дух <g/> » цієї поезії можна виявити вже на найелементарнішому рівні <g/> , на рівні поодиноких слів <g/> .
doc#47 Спільним була віра в існування окремішної української « <g/> національної духовости <g/> » <g/> , як це назвала Лятуринська в своїй статті про Олену Телігу <g/> , і <g/> , кажучи знов її словами <g/> , « <g/> воля до осягнення <g/> » цієї національної духовости <g/> .
doc#65 Автор цієї книжки мав куди кращі праці <g/> , що далеко більше заслуговують на перевидання в науковій серії <g/> , як от “ <g/> Примітивний словотвір <g/> ” або “ <g/> Значення українських прикметників <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#94 б передумови для демократизації « <g/> необъятной родины моей <g/> » <g/> ! </p><p> Червень—липень 1989 </p><p> Р. S. Авторові цієї статті вже не один десяток років <g/> , і написав він не один десяток статтів <g/> .
doc#80 У приватних розмовах з автором цієї статті Домонтович не раз повертався до цієї теми й тези <g/> .
doc#81 <p> Я підібрав <g/> , і це моя частина авторства цієї книжки <g/> . </p>
doc#34 Тут <g/> , як і передше <g/> , герої Осьмаччині пасивні <g/> , вони — знаряддя якихось інших сил <g/> , а щоб подолати диявола в душі людини <g/> , треба саме активности цієї людини <g/> , треба її свідомої волі <g/> . </p>
doc#72 <p> Лінґвістичний аспект цієї літературної полеміки очевидний <g/> .
doc#81 <p> Але я відійшов від перекладацького покликання й перекладацьких мук не через те <g/> , що усвідомлював безнадійність цієї праці <g/> .
doc#63 Тому не треба боятися цієї хаотичности <g/> .
doc#10 Зрештою сама теза про смоленське походження тексту була висунена Шахматовим і вся дисертація є під будовою цієї гіпотези вчителя <g/> .
doc#78 <p> Деінде я показав участь у українській літературній мові південно-західніх елементів і важливість цієї участи <g/> , як і шляхи їх проникання до літературної мови 9 <g/> ) <g/> .
doc#65 У його статті нема й слова про вживання цієї літери в чужомовних словах <g/> .