Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 професор Колумбійського університету з Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення <g/> , один з найвищих авторитетів української гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто вводив здобутки національного творчого
doc#40 <p> На рівні сучасної літературної мови витриманий Словник Української Академії Наук <g/> , видаваний 1924-1931 р. Вийшло три томи ( <g/> т. І A-Ж <g/> , II 3-Н <g/> , III О-П <g/> ) <g/> , що подають до російських показників величезне багатство української синоніміки <g/> , фразеології тощо <g/> , здебільшого відсіваючи все вузько-діялектне <g/> .
doc#25 <p> З цих загальних фонологічних <g/> , але зовсім своєрідних у своїй фонологічності настанов Михальчукових випливає і багато цікавих часткових його поглядів <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , характеристика артикуляційної бази української мови в ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; вимога відрізняти не тільки “ <g/> м'які <g/> ” приголосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , а і “ <g/> м'які <g/> ” голосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , викладена <g/> , правда <g/> , в ледве чи стійній формі твердження про поліфтонгічну вимову всіх голосних і обов'язковість у кожному звуку веляризаційного або паляталізаційного складника ( <g/> 3 <g/> , 46 <g/> ) <g/> , але в засаді плідна для розуміння фонологічної системи східньо- і західньослов'янських мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній приголосний ( <g/> 3 <g/> , 56 <g/> ) і т.
doc#47 Банкрутство української еміграції <g/> , 2 <g/> ; VII <g/> .
doc#64 Вони завершили банкрутство української провінційности <g/> , банкрутство літературно-словесної концепції України в її « <g/> просвітянському <g/> » і в її донцовському вигляді <g/> .
doc#57 Жук виступає проти культурного примітивізму й заперечення живої <g/> , новаторської творчости <g/> , що характеризують більшість української еміграції <g/> .
doc#9 Як правило <g/> , співжиття двох варіантів української літературної мови і змагання між ними замовчувалося або перекручувалося <g/> .
doc#72 Значно пізніше <g/> , 1970 року <g/> , радянський мовознавець <g/> , відповідальний за стандартизацію української літературної мови <g/> , так підсумував становище з гали- чанізмами в урядово ухваленому варіянті української мови <g/> : “ <g/> Усунені з наукових <g/> , журналістичних і офіційних текстів <g/> , галичанізми збереглися переважно в розмовній мові і в художній літературі <g/> , де вони часто зовсім виправдані <g/> ” ( <g/> Pilinski 366 <g/> ) <g/> .
doc#71 Вживання української мови обмежувалося тоді такими жанрами <g/> , як інтермедія <g/> , пародія <g/> , травестія <g/> , народна комедія та сатира <g/> .
doc#72 Боронячи вживання української мови в початкових школах <g/> , Сендерко розповідав <g/> , як він читав українську книжку селянам <g/> : “ <g/> Вістка про існування української літератури слухачів приємно здивувала <g/> ; читання по-українськи з Євангелії <g/> , газети <g/> , [ <g/> сільськогосподарської брошури <g/> ] Чикаленка викликало захоплення <g/> ” ( <g/> Стеногр <g/> .
doc#9 <p> Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії <g/> : заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії <g/> , а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії <g/> .
doc#72 З мовного погляду “ <g/> Просвіти <g/> " стали осередками прилюдного вжитку української мови <g/> . </p>
doc#54 <p> Глибокої й людяної правди сповнені строфи про вивіз української молоді на остарбайтерські праці в Німеччину і про радість їхнього визволення в останні дні війни <g/> .
doc#81 Певна річ <g/> , тепер товариш Ширяєв не мусів би принижуватися перед викладачем української мови <g/> .
doc#72 Щодо фабзаучів <g/> , то навіть найсуворіший закон про українізацію — правильник з 6 липня 1927 р. <g/> , — що вимагав української мови для всіх типів шкіл <g/> , був обережніший <g/> , наполягаючи тільки на “ <g/> рідній мові <g/> ” учнів ( <g/> Дурденевский 149 <g/> ) <g/> .
doc#78 Але коли приймається <g/> , що літературна мова в усьому тому <g/> , що робить її системою <g/> , збігається з системою говірки <g/> , то це — принаймні в випадку української мови <g/> , ані трохи не відповідає дійсності <g/> .
doc#9 Але коли приймається <g/> , що літературна мова в усьому тому <g/> , що робить її системою <g/> , збігається з системою говірки <g/> , то це — принаймні у випадку української мови <g/> , ані трохи не відповідає дійсності <g/> .
doc#72 Зовсім інакше у випадку української мови в колишній Російській імперії <g/> , де всі державні установи були російські <g/> , а інтеліґенція або зовсім не говорила по-українському <g/> , або <g/> , в кращому разі <g/> , при потребі могла відразу перейти на мову російську <g/> .
doc#81 За зразок може правити доповідь Василя Витвицького про впливи української музики на Чайковського ( <g/> 14 травня 1943 <g/> ) <g/> .
doc#10 Перша проблема — основна для всієї української системи голосних <g/> , друга — для білоруської і почасти південноросійської системи голосних <g/> .