Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Припускають <g/> , що по цілій Польщі на кінець тридцятих років 7 % українських дітей ходили до українських шкіл <g/> , 45 % до двомовних <g/> , а 48 % до польських ( <g/> Papierzynska 259 <g/> ; ЕУ 1 <g/> , 945 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Академии Наук <g/> , XVIII <g/> : 4 <g/> , 1913 </p><p> 24 <g/> ) Зародки такої настанови є вже в 2 <g/> , 191. Свєнціцький говорив про подібність ( <g/> південно- <g/> ) українських і південноросійських говірок у перетворенні ненаголошеного е на и ( <g/> напр <g/> .
doc#95 Усій Україні важко дихати без закордонних зв'язків <g/> , українських і неукраїнських <g/> .
doc#10 Вона більше <g/> , ніж хто з її сучасників <g/> , українських мовознавців <g/> , усвідомлювала вагу суворої й послідовної методології <g/> .
doc#72 Так званих робітфаків було тоді ж 48 українських <g/> , 7 російських і 18 двомовних ( <g/> Сірополко 77 <g/> ) <g/> ; інститутів — 14 українських <g/> , 2 російських і 23 двомовні ( <g/> Сірополко 92 <g/> ) <g/> .
doc#72 На 1937 рік було не менше 15 українських неполітичних товариств різного типу <g/> : культурних <g/> , жіночих <g/> , студентських тощо ( <g/> Квітковський 359 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Наприклад <g/> , Хрущов у своїй доповіді на XIV з'їзді КП ( <g/> б <g/> ) У твердить <g/> , що в республіці працює 17.736 українських шкіл <g/> , в яких навчається 4.319 тисяч учнів ( <g/> “ <g/> Правда <g/> ” з 16 червня 1938 р. <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 41 <g/> ] Так званих робітфаківбуло тоді ж 48 українських <g/> , 7 російських і 18 двомовних <g/> ; [ <g/> 42 <g/> ] інститутів - 14 українських <g/> , 2 російські і 23 двомовні <g/> .
doc#72 1931 року в країні існувало 66 українських <g/> , 12 єврейських і 9 російських стаціонарних театрів ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 3328 <g/> ) <g/> .
doc#72 Успіхи <g/> , одначе <g/> , стосувалися тільки до найнижчого рівня <g/> ; українських гімназій було мало <g/> , а в університетах українською мовою викладали лише суто українські предмети <g/> , інакше кажучи <g/> , загальноосвітні й технічні дисципліни <g/> , медицина <g/> , право і т.д. українською мовою не читалися <g/> .
doc#95 Щодалі ми говорили з більшою зацікавленістю <g/> , а українських слів у його мові більшало <g/> .
doc#72 Начальники провінційних поштових відділів мали від поліції таємний наказ не приймати грошових переказів на адреси українських редакцій <g/> .
doc#37 Єдиним новим була брошура про правила українського правопису ( <g/> 1946 <g/> ) <g/> , на що була кричуща потреба при активізації українських повоєнних публікацій у Німеччині та Австрії <g/> , — але нічого оригінального й творчого в цьому виданні не було <g/> . </p>
doc#10 Заслугою Ганцова є те <g/> , що він простежив <g/> , як конкретно за останнє сторіччя йде відступ північних говірок перед південними ( <g/> 16 <g/> , 275—279 <g/> ) у вимові дифтонгів з о <g/> , е <g/> , ѣ і рефлексів ȩ. Нарешті <g/> , Ганцов остаточно довів первісну належність карпатських говірок до південно-західньої групи <g/> , хоч вони й зберігають тепер багато українських архаїчних рис <g/> , а почасти розвинули деякі нові риси ( <g/> див <g/> .
doc#25 26 <g/> ) <g/> , — і це надовго визначило собою діяльність багатьох українських пуристів <g/> . </p>
doc#81 У родині не було українських книжок <g/> , ніколи не говорили по-українськи між собою і не мали зв'язків з українською інтеліµенцією <g/> .
doc#51 195-200 <g/> , 271-281. </p><p> 2 <g/> ) Бібліографію українських термінологічних словників цього періоду подають <g/> : Енциклопедія українознавства <g/> , том І <g/> , Мюнхен — Нью-Йорк 1949 <g/> , ст <g/> .
doc#64 <p> Спершу приходить враження бідности українських сил <g/> ; потім огида до непевности й хитань <g/> ; потім нерозуміння людей довкола <g/> ; потім — зневага до них <g/> .
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .
doc#72 Більшість українських парафій розвинули жваву діяльність і втішалися підтримкою населення <g/> . </p>