Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Може виступати також у формі -ома ( <g/> теж з наголосом на кінці <g/> ) <g/> : крадькома <g/> , повзома <g/> , швиргома <g/> ; </p><p> наросток -и і -ки ( <g/> з наголосом звичайно на корені <g/> ) <g/> : верхи <g/> ; дибки <g/> , задки <g/> , лежачки <g/> , мовчки <g/> , не переливки <g/> , рачки <g/> , пор <g/> .
doc#27 » ( <g/> теж <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> У поетовому світі зникають грані снів і дійсности ( <g/> « <g/> Дійсність у пісні сниться <g/> » <g/> ) <g/> , як і природи <g/> , – коли поет вслухається в безгоміння навколишньої природи і чує « <g/> радісне квиління <g/> » ( <g/> теж <g/> , до речі <g/> , який « <g/> нелогічний <g/> » епітет <g/> ) своєї « <g/> несамотньої душі <g/> » <g/> ; тож не дивно <g/> , що найзвичайніші явища сповнюються лун далеких сутей <g/> , що навіть буденний трамвайний дзвінок співає поетові « <g/> в далеке майбутнє <g/> » <g/> …
doc#79 Коли Мина Мазайло вчить « <g/> Пахнет сеном над лугами <g/> » і потім каже <g/> : « <g/> У такому <g/> , сказать <g/> , маленькому віршикові і така сила правильних проізношеній <g/> » <g/> , – це парафраза здивування Журдена <g/> , коли він довідується ( <g/> теж від свого вчителя <g/> !
doc#88 Це не жарт <g/> , таке твердження надруковано на с. 208 книжки В. Мавродіна « <g/> Створення Російської держави <g/> » <g/> , виданої 1951 року Ленінградським державним університетом імені Жданова ( <g/> теж глузування <g/> : чому імені Жданова <g/> , якщо він ніколи не мав нічого спільного з наукою <g/> ?
doc#81 Режисура була ніяка ( <g/> теж « <g/> разводящие <g/> » <g/> ) <g/> , оркестра сіренька без жадного видатного дириµента <g/> , видатних голосів було мало <g/> , за винятком баса М. Донця й баритона Бочарова <g/> , інтерпретація лежала поза межами мисленого <g/> , на високих нотах голоси зривалися ( <g/> як казали <g/> , « <g/> пускали півня <g/> » <g/> ) <g/> , грати — оперних співаків тоді взагалі не вчили <g/> , вони або стояли колодою на кону <g/> , поглинаючи очима дириµента <g/> , або притискали руку до серця <g/> .
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#40 В усіх цих і подібних випадках двозначності не дає витворитися <g/> , поперше <g/> , посилене інтонування ( <g/> теж компенсаційний засіб <g/> ) <g/> , подруге <g/> , саме лексичне значення слів ( <g/> бож не можна собі уявити <g/> , щоб справді торс облягав собою френч <g/> , щоб риси різьбили собі бої <g/> , щоб береги мали вітчизну <g/> !
doc#68 Для Стуса і освітлення ( <g/> хоч він може варіяції світла майстерно відтворити <g/> ) теж річ занадто зовнішня <g/> .
doc#40 Наростків такого вузького значення ( <g/> чи краще сказати <g/> , вузьких значень наростків <g/> , бо здебільшого ці самі наростки мають ще і інші значення <g/> ) теж не будемо розглядати <g/> . </p>
doc#51 У деяких південно-західніх говірках ( <g/> карпатських <g/> ) теж знаходимо монофтонги <g/> , інші <g/> , ніж і <g/> , переважно у або ỷ <g/> , але ніколи не знаходимо дифтонгів <g/> .
doc#9 Парокситоновість у парадигмі іменників плід <g/> , спокій ( <g/> плоду <g/> , спокою — поруч із ллода <g/> , спокою <g/> ) теж може бути пояснена галицькими впливами <g/> .
doc#72 Можна припустити <g/> , що фабзавучі ( <g/> фабрично-заводські училища <g/> ) теж були цілковито російськомовними <g/> .
doc#40 Наросток -ух ( <g/> а <g/> ) <g/> , теж завжди наголошений <g/> , надає дещо зневажливого відтінку <g/> , напр <g/> .
doc#10 лишилися в Ганцова нерозвинені <g/> ) <g/> , теж показує <g/> , що думка дослідника прямувала до схоплення мови не як суми фактів <g/> , а як системи — хоч нерідко він забуває про це і піддається спокусі традиційного механічного перелічування окремих рис говірок ( <g/> напр <g/> .
doc#9 Такі є форми давального й місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду без кінцевого -й <g/> , теж пропаговані І. Нечуєм- Левицьким ( <g/> на рідні землі <g/> , далекі подрузі <g/> ) <g/> .
doc#40 Ті дієслова <g/> , що не мають приростка <g/> , але не виступають ( <g/> бодай в інфінітиві <g/> ) без наростків -a- <g/> , -u- <g/> , -і- <g/> , теж здебільшого недоконаного виду <g/> , напр <g/> .
doc#71 <p> Шевченко почав цікавитися давнім словництвом близько 1845 р. <g/> , насамперед <g/> , як здається <g/> , під впливом своєї роботи в Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів та зустрічі з Костомаровим <g/> , автором « <g/> Книг Битія українського народу <g/> » <g/> , теж писаних архаїзованою мовою <g/> .
doc#84 Він не бачить або не показує ( <g/> якщо Моруа правильно переказує його думки <g/> ) <g/> , що директори — теж тільки функціонери <g/> , теж автомати <g/> , теж раби <g/> .
doc#72 28 січня 1938 року оголошено <g/> , що М. Хрущова <g/> , росіянина <g/> , “ <g/> обрано <g/> ” на першого секретаря ЦК <g/> , а М. Бурмістенка <g/> , теж росіянина <g/> , на другого <g/> ; 22 лютого повідомлено про нового голову Раднаркому Д. Коротченка <g/> ; наркомом освіти став Гр <g/> .