Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 . <g/> : торішній <g/> , вчорашній <g/> . </p><p> 5. Групи приголосних ст <g/> , зд чергуються з щ <g/> , ждж <g/> , напр <g/> . <g/> : простити —
doc#15 , так званій діловій і науковій мові XVIII ст <g/> . " <g/> . Це спростовується <g/> , поперше <g/> , фактично тими
doc#76 й масового перегону місцевої людности в 15 ст <g/> . ( <g/> 1478 <g/> ) <g/> . У давні часи й пізніше історичні
doc#40 Б. Грінченка <g/> , що побачив світ <g/> , правда <g/> , вже в XX ст <g/> . ( <g/> 1909 <g/> ; друге видання 1924 р. <g/> ; 1928 р. видано з
doc#72 для знающих русский язык <g/> ” I. Блажкевича <g/> , 39 ст <g/> . ( <g/> 1918 <g/> ) <g/> , або “ <g/> Для русских на Украине <g/> . Наиболее
doc#65 , в староукраїнській змінилося на и від XIV ст <g/> . ( <g/> перша атестація 1283 р. <g/> ) <g/> . Усі і <g/> , що існували
doc#76 пом'якшене г' депаляталізувалося в г перед 11 ст <g/> . ( <g/> пор <g/> . градоуща в Виголекс <g/> . збірнику 11 ст <g/> . <g/> ,
doc#76 о в і <g/> , який завершився появою і в середині 17 ст <g/> . ( <g/> як також із певними обмеженнями е <g/> ) <g/> , особливо
doc#40 традиція нашої бароккової поезії ( <g/> XVII ст <g/> . <g/> ) <g/> , яка особливо милувалася в таких речах <g/> . </p>
doc#51 періоду історії української мови ( <g/> XІV-XVІІІ ст <g/> . <g/> ) <g/> , але і при такому обмеженні це було
doc#71 думи та козацькі літописи ( <g/> XVII – поч <g/> . XVIII ст <g/> . <g/> ) <g/> . Ще одне джерело – це Біблія в слов'янському
doc#72 періодичної преси ( <g/> кінець XIX — початок XX ст <g/> . <g/> ) <g/> . Київ ( <g/> “ <g/> Наукова думка <g/> ” <g/> ) 1970. </p><p> — <g/> . Єдина
doc#76 розкладу <g/> , усунула сполуки приголосний + <g/> ] ( <g/> 6 — 8 ст <g/> . <g/> ) <g/> . У цій серії змін протоукраїнські говірки
doc#72 слова <g/> , знані ще в староукраїнській мові ( <g/> до XV ст <g/> . <g/> ) з л та з ( <g/> на кінець XII і початок XIII ст <g/> . звук г
doc#72 ( <g/> “ <g/> За якість художньої мови <g/> ” <g/> , Харків 1934 <g/> , 94 ст <g/> . <g/> ) Кагановича <g/> , О. Фінкеля <g/> , М. Тетієвського <g/> , О.
doc#9 мову <g/> . Коли ( <g/> кажу тут про час від XVIII ст <g/> . <g/> ) маємо взаємодію діалекту з літературною
doc#76 найдавніших зацілілих писаних джерел ( <g/> 11 ст <g/> . <g/> ) ці одиниці в умовах державотворення на
doc#25 ( <g/> одначе він кладе початок їх ще на ХІІ-ХІІІ ст <g/> . <g/> ) і постали із схрещення обох первісних типів
doc#40 Лівобережжя й почасти Подніпров'я в XVI-XVII ст <g/> . <g/> ) із схрещення головних до тогочасних
doc#51 т. зв <g/> . молдавських і буковинських грамот 14 - 15 ст <g/> . <g/> , ^9 <g/> ) праці Дмитра Шелудька про німецькі і про