Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму слів ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без
doc#40 речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи слів ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при
doc#9 можна сказати <g/> , що жадної географії поширення слів ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не маємо <g/> . І досі для багатьох
doc#40 до вставного речення або навіть вставних слів ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке
doc#40 окремих характеристичних слів <g/> , форм слів ( <g/> і синтаксичних конструкцій <g/> ) <g/> . Тому перед
doc#72 ( <g/> визначити закінчення відмінюваних слів <g/> ) <g/> , пунктуацію й деякі елементи ортоепії та
doc#40 бажанні розсмішити <g/> , будуючи калямбури ( <g/> гру слів <g/> ) <g/> , — загалом у гумористиці <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Я Наум
doc#72 правопис із словничком <g/> ” ( <g/> близько 6.500 слів <g/> ) 1929 р. Але непослідовність правопису <g/> ,
doc#40 об'єкт <g/> , що стоїть у знахідному відмінку ( <g/> троє слів <g/> ) або в родовому ( <g/> партитивному <g/> : бараболі <g/> ) <g/> , але
doc#40 мова не мусить точно відтворювати чиїхось слів <g/> , а тільки творить ілюзію точного їх
doc#15 на одержання заробітної плати стоять ближче до слів <g/> , але <g/> , маючи дещо більшу співвідносність з
doc#40 , ґніт <g/> ) <g/> . У татар українці позичили чимало слів <g/> , але в головному ці слова стосуються до
doc#40 міри взята до уваги в т. зв <g/> . узуальному порядку слів <g/> , але тільки до певної міри <g/> , з багатьма
doc#40 , доконаний вид не терпить при собі ані цих слів <g/> , ані цього питання <g/> , а це тому <g/> , що він показує
doc#40 , бо <g/> , ба навіть <g/> , адже <g/> , ось <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Між нами без слів <g/> , без поглядів <g/> , інтуїтивно наростала глуха
doc#75 . Бідні мовознавці <g/> . Хвильовий любив запах слів <g/> , бо слова були для нього не ширмою від життя і не
doc#67 не віршами <g/> , а механічно-ритмізованою групою слів <g/> , бо смаки міняються <g/> , і міняються вони хвилями <g/> . </p>
doc#29 цю настанову тепер уже буквально в двоє слів <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> ,
doc#69 , страшніше <g/> , живцем поховані <g/> ) <g/> . </p><p> Ось кілька пар слів <g/> , в яких друге деактивізоване <g/> : русло — річище <g/> ,
doc#27 не відрізняв слова церковнослов'янські від слів <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з