Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#42 Звичайно <g/> , можна було б ствердити « <g/> суголосність <g/> » ( <g/> слово яке <g/> , Господи <g/> !
doc#40 Одначе таких іменників дуже мало <g/> , як правило це чужі слова ( <g/> слово міць теж не виняток <g/> , бо це польонізм <g/> , хоч частково й поукраїнщений назверх <g/> ) <g/> , і на тлі звичайних стосунків вони завжди мають функцію певного відмінка <g/> , тільки визначається це не з їх закінчення <g/> , а виключно з їх ролі в реченні <g/> .
doc#40 ) слово Суботове не спроможне вступити в зв'язок з будь-яким іншим наявним у даному реченні словом без посередництва прийменника через <g/> .
doc#40 ) слово веде керує словом коня безпосередньо <g/> , вимагаючи знахідного відмінка <g/> , а словом поводи посередньо <g/> , вимагаю чи знахідного відмінка через посередництво прийменника за <g/> .
doc#40 ) слово що не тільки зв'язує підрядне речення з головним ( <g/> де йому відповідає відповідник з того <g/> ) <g/> , а і виконує в підрядному реченні ролю підмета <g/> , — отже <g/> , є типове сполучне слово <g/> .
doc#65 Ш. <g/> ) слово <g/> , мало-мальски похожее на русское <g/> , интернациональные термины <g/> , наполнив словарь вражеской галиматьей <g/> ” <g/> .
doc#40 ) <g/> , слово старших одразу перетвориться на звичайний прикметник ( <g/> десубстантивізується <g/> ) <g/> .
doc#40 , слово куля в двох значеннях <g/> : 1. Набій вогнепальної зброї <g/> ; 2. Геометричне тіло <g/> , всі точки поверхні якого однаково віддалені від центру <g/> .
doc#40 , слово поступовий може означати 'проґресивний' і 'ступневий' <g/> .
doc#40 , слово рівновага скальковане з латинського aequilibrium <g/> , виставка з французького exposition <g/> , столяр з німецького Tischler <g/> . </p>
doc#40 , слово пекло українські мовці сприймають як вивідне від слова пекти <g/> , а в дійсності це слово має старий корінь <g/> , що означає 'смола' ( <g/> пор <g/> .
doc#40 , слово запашний « <g/> викликає <g/> » зразу такі слова <g/> , як квітка і різні Гатунки квітів <g/> , квітка і собі « <g/> викликає <g/> » такі дієслова <g/> , як росте <g/> , пишається <g/> , квітне <g/> , розпускається <g/> , в'яне тощо <g/> .
doc#40 , слово шлях спеціялізується на переносних значеннях ( <g/> шляхом переговорів <g/> , не дорогою переговорів <g/> ) <g/> , дім набирає значення <g/> , близького до клюб або фірма ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , слово ніж має родовий відмінок' </p><p> * <g/> ) Основою зветься все слово <g/> , крім закінчення <g/> .
doc#40 , слово багатий має той же корінь <g/> , що Бог <g/> , але тепер цей зв'язок зовсім затертий <g/> ) <g/> .
doc#9 rechtzeitig <g/> , слово завчасний означає передчасний <g/> , отже <g/> , саме несвоєчасний <g/> , невчасний <g/> .
doc#80 <p> Неоклясиків об'єднувало те <g/> , що вони були високо інтелігентні <g/> , що вони були вдома в світовій культурі ( <g/> мовляв Зеров <g/> : « <g/> тугі бібліофаги <g/> » <g/> , слово <g/> , якого товариш Портянко ніколи не чув <g/> ) і що вони не вірили в осяйне майбутнє <g/> .
doc#14 Слава Богу <g/> , слово атом ні разу не фігурує в книжці Лесича <g/> ) <g/> .
doc#94 1903 рік <g/> , коли ще скрізь морок <g/> , але чулі розуми можуть угледіти переддень 1905 року <g/> , поетка творить свою поему про одне слово <g/> , що є ключем до всього <g/> , слово — свобода <g/> , поняття свободи <g/> , але <g/> , милий Боже <g/> , яке ще недоступне й незрозуміле всім вісімдесятьом відсоткам неграмотного народу <g/> , але і скільком з тих <g/> , що формально грамотні <g/> .
doc#63 По-перше <g/> , — бо матеріял літератури — слово — не адекватне життю <g/> , слово не тотожне з явищем чи річчю <g/> ; по-друге <g/> , — бо і те відбиття життя <g/> , яким є літературний твір <g/> , завжди мусить так чи так деформувати життя відповідно до психології автора <g/> , суспільної групи тощо <g/> .