Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#88 Хай живе товариш Сталін — найбільший учений Совєтського Союзу й усього світу <g/> !
doc#15 Навпаки <g/> , далі він схиляється до відомого вже нам прирівняння абсолютно самостійних називних відмінків до еквівалентів речень взагалі <g/> , підкреслюючи <g/> , що речення виражає розумуючі ( <g/> refleksyjne <g/> ) <g/> , а еквіваленти речень - афективні елементи людського реагування на явища об'єктивного світу ( <g/> nop <g/> .
doc#11 <p> Не знати <g/> , чи за цим веселим нагромадженням шукати якусь глибоку філософію <g/> , на зразок псевдоглибин проголошення алогічности світу ( <g/> « <g/> Ніякої дійсности не існує <g/> » або « <g/> Прямих причин узагалі не буває <g/> » <g/> ) і подібних єресей супроти єдино правильної ідеології і т. д. <g/> , день позаторішній <g/> , прости <g/> , Господи <g/> . </p>
doc#40 <p> Вигуки можна поділити на суб'єктивні <g/> , що бувають виявом почуття ( <g/> ой <g/> , ах <g/> , ух <g/> , іч <g/> , ну <g/> ) <g/> , волі ( <g/> геть <g/> , стоп <g/> , цить <g/> ) або виявом бажання звернути на себе увагу ( <g/> гей <g/> , агов <g/> ) <g/> , і об'єктивні <g/> , що відтворюють звуки зовнішнього світу ( <g/> бам <g/> , гав-гав <g/> ) <g/> .
doc#40 світ ( <g/> один керований іменник у знахідному відмінку <g/> ) — час для розпізнання світу ( <g/> два послідовно керовані іменники <g/> , і обидва в родовому відмінку <g/> ) <g/> .
doc#11 Андрухович іде далі <g/> , він каже нам про затемнення світу ( <g/> сонце далеко <g/> , а світ ось- тутечки <g/> ) <g/> .
doc#47 Згадка про Атос ( <g/> Дві утечі від світу <g/> ) <g/> ; V. Підсумок історії — руїна <g/> ; VI <g/> .
doc#45 " <g/> Поняття « <g/> часу <g/> » й « <g/> матерії <g/> » для людей ( <g/> у різних кінцях світу <g/> ) не зводиться до в суті своїй однакового досвіду <g/> , а залежить від мови чи мов <g/> .
doc#36 Хай спершу здійсниться революційне оновлення й очищення світу <g/> , « <g/>
doc#35 <p> Не тікати від світу <g/> , а боротися кличе Баранович <g/> .
doc#33 Відповідь – життя це рух <g/> , це нескінченна миготлива плинність <g/> , це здобування світу <g/> , а в здобуванні світу – відкриття людини <g/> , у відкритті людини – знайдення себе <g/> , і все – чарівне й мінливе й незмінне <g/> , як вогонь <g/> .
doc#96 Архітектори знають <g/> , що буде коло чого <g/> , а тим часом серед чистого поля виростає концертова заля й великий готель або торговельний центр <g/> , ізольований від світу <g/> , а все це віддалі <g/> .
doc#1 Це поезія апокаліпсису <g/> , який <g/> , однак <g/> , веде не до кінця світу <g/> , а до ідилічного майбутнього царства справедливости <g/> ; поезія ненависти <g/> , що плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке людина приймає добровільно заради інших і котре намагається компенсувати наругою над іншими <g/> .
doc#22 Почалося трагічною темою виродження світу <g/> , а закінчилося чарівно-наївною фантазією <g/> .
doc#6 Прагнення точности в побутових деталях <g/> , нахил до “ <g/> історій <g/> ” у картині ( <g/> згадати б хоч Бройгелевого “ <g/> Мізантропа <g/> <g/> , тепер у Неаполі <g/> : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> <g/> , не кажучи вже про наявність коло 500 осіб <g/> , що з них кожна щось своє робить <g/> , у “ <g/> Шляху до Голготи <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) <g/> . </p>
doc#84 Так ми умудряємося відставати не тільки від світу <g/> , а навіть <g/>
doc#36 Невдовзі по смерті Ґе Толстой писав Павлу Третьякову <g/> , що Ґе був « <g/> одним з найвизначніших мистців світу <g/> , а не тільки Росії <g/> » ( <g/> Переписка <g/> .
doc#85 ? </p><p> Суперечність між ідеалізмом і матеріялізмом може бути знята в ім'я кращого <g/> , досконалішого пізнання світу <g/> , а не заради того <g/> , щоб зректися цього пізнання і насолоджуватися « <g/> щастям <g/> »
doc#101 Цінніше мати розплющені очі на явища цілого світу <g/> , а не тільки на національні традиції <g/> .
doc#81 Мені сказали <g/> , що його прізвище Григор'їв <g/> , і впустили до його кабінету <g/> , зовсім не схожого на урочистий кабінет ректора університету <g/> , тут не було ні картин <g/> , ні масивних меблів <g/> , усе було не рештки старого університетського світу <g/> , а новий <g/> , ще на впорядкований <g/> , пореволюційний <g/> .