This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | цей <g/> , той <g/> , увесь <g/> , мій ( <g/> і так само твій <g/> , | свій | <g/> ) <g/> , чий ( <g/> і числівник один <g/> ) <g/> , але з деякими |
doc#40 | форм від займенників той <g/> , цей <g/> , мій ( <g/> твій <g/> , | свій | <g/> ) <g/> , чий <g/> , увесь <g/> , напр <g/> . <g/> , у родовому відмінку |
doc#87 | ! " — аж скрикнула ївга <g/> , з гори побачивши вже не | свій | <g/> , а губерський город <g/> ; сплеснула руками і не зна |
doc#68 | славно — раз судилося вмерти — </p><p> перебути вік | свій | <g/> , а не покон <g/> . </p><p> Треба щедро — серцем одним <g/> , устами </p> |
doc#81 | , закуреному й запорошеному місті <g/> . Каразін був | свій | <g/> , він <g/> , уважалося <g/> , створив Харків як центр <g/> , |
doc#40 | очі під ту страшну різанину не розгледіли б <g/> , де | свій | <g/> , де чужий <g/> , кров би лилася <g/> , трупи б тліли та |
doc#79 | побуту очолена Богом <g/> . Він теж близький <g/> , | свій | <g/> , знайомий <g/> , « <g/> в царині ходить і кадить <g/> … Такий |
doc#70 | різноколірність <g/> . Не всі вони потрапляють на | свій | <g/> , котячий <g/> , Олімп <g/> , є породисті й ні <g/> . Не повинно |
doc#9 | якимись елементами комусь із них через | свій | <g/> , мовляв <g/> , східний характер <g/> . </p><p> Вплив Галичини на |
doc#40 | займенником першої і другої групи <g/> : мій <g/> , твій <g/> , | свій | <g/> , наш <g/> , ваш <g/> , — відмінні в родах <g/> , числах і |
doc#12 | і з прийменниками <g/> , напр <g/> . <g/> : не п'ять <g/> , не | свій | <g/> , не двічі <g/> , не по-нашому <g/> , не треба <g/> , не коло <g/> … </p><p> з <g/> ) |
doc#53 | волів не вдаватися до цих букварів <g/> , а створити | свій | <g/> , новий <g/> , у який він уклав багато праці — адже |
doc#82 | , свої театри <g/> , свої наукові інституції <g/> . Був і | свій | <g/> , сказати б <g/> , народ <g/> , люди <g/> , що не творили культури |
doc#68 | скажімо <g/> , Павла Грабовського <g/> , а таки знаходить | свій | <g/> , сутий <g/> , Стусів вислів <g/> , і тоді вона не звучить |
doc#92 | ж довжини <g/> . Я розкривав йому очі на стан України й | свій | <g/> , я жадав безкомпромісової перемоги правди і |
doc#40 | їх ( <g/> ній <g/> ) <g/> . Є однак ще один присвійний займенник — | свій | <g/> . Він уживається звичайно відповідно до всіх |
doc#26 | романтизму й протиставить йому інакший <g/> , | свій | <g/> . Звичайно <g/> , і як поет і як особистість Петренко |
doc#11 | не був і потрібний <g/> . Таж подавач заяви на візу — | свій | <g/> . Ми — вдома <g/> . </p><p> Тут можна б і поставити крапку <g/> . Але |
doc#94 | неї <g/> , право взагалі <g/> . Права нема <g/> , усе не моє <g/> . Я не | свій | <g/> . Можу бути сьогодні цар <g/> , але все одно — я раб <g/> , і |
doc#2 | , помогла на ворога <g/> . А ворог тут кожний <g/> , хто не | свій | <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p><p> Така людина |