Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 Він пише про це дуже обережно <g/> , своїй статті він дає назву <g/> , що може відштовхнути кожного політика <g/> , — він називає її « <g/> Проблема Ґотфріда Келлера <g/> » <g/> , саме слово держава він зашифровує словом « <g/> політика <g/> » <g/> , — але він таки ставить цю проблему <g/> .
doc#31 Звідси дальший логічний висновок <g/> : мистець не повинен відбивати те <g/> , що знаходить у « <g/> своїй <g/> » клясі <g/> , він повинен випереджати свою клясу <g/> , показувати їй перспективи майбутнього <g/> .
doc#40 <p> Прикладами перетворення на прикметник може бути вживання займенника свій у значенні « <g/> власний <g/> » ( <g/> »B своїй хаті своя правда <g/> » — ( <g/> Шевч <g/> .
doc#0 Він нікому не заподіяв зла і більше прислужився своїй батьківщині <g/> , себто не Росії і не Німеччині <g/> , а своїй <g/> , поводячися так <g/> , як поводився <g/> . </p>
doc#18 В його <g/> , пароду <g/> , душу поклав серцевидець Єгова свій скарб <g/> , покликання гебреїв — « <g/> світ слобонити від мук і роздору і жаху <g/> » <g/> , « <g/> статися сіллю землі <g/> » <g/> , їх призначення — стати « <g/> будучим царем світу <g/> » <g/> , дарма що <g/> , а може тому що сьогодні народ цей — </p><p> Між премудрими він не мудрець <g/> , </p><p> У війні не войовник <g/> , </p><p> У батьківщині своїй він гість </p><p> І всесвітній кочовник ( <g/> VI <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Цілком самостійною була стаття « <g/> Принципи етимології <g/> » <g/> , в своїй основі моя семінарійна праця для аспірантського семінару Булаховського <g/> .
doc#25 Правда <g/> , в своїй розвідці Михальчук <g/> , як слушно зауважив Н. Дурново ( <g/> Slavia <g/> , 4 <g/> , 156 <g/> ) <g/> , більше керувався чуттям лінґвіста <g/> , ніж суворою методологією <g/> , і саме тому згодом ( <g/> 5 <g/> , 459 <g/> ) поставився до власної праці дуже критично і навіть зрікся своєї клясифікації українських говірок на користь погляду Соболевського <g/> .
doc#81 Пізніше <g/> , в своїй лебединій пісні <g/> , « <g/> Маклені Ґрасі <g/> » Курбас знайде синтезу обох підходів <g/> . </p>
doc#64 » Вибухи дикої ненависти проти росіян <g/> , в своїй основі зрозумілі <g/> , не можуть бути підставою жадної тверезої політики <g/> .
doc#28 У поезії Филиповича протилежності співіснують часто не в боротьбі <g/> , не у взаємозаперечливій єдності <g/> , а кожна окремо <g/> , сама по собі <g/> , в своїй даності <g/> .
doc#49 Вона програмова в стилістиці <g/> , в незамутненості українських джерел і українського духу <g/> , але вона не повинна бути програмова в своїй послідовній ізоляції від доби <g/> , від сучасности <g/> , в своїй ідеології незрушного консерватизму <g/> .
doc#81 <p> Завідував бібліотекою Володимир Вікторович Дорошенко <g/> , виходець з тієї частини Полтавщини <g/> , що тепер тяжить до Чернігова <g/> , в своїй науковій творчості теж <g/> , властиво <g/> , був причинкар <g/> , або бібліограф <g/> , але вдачі він був зовсім відмінної і дуже жвавої <g/> .
doc#47 На щастя <g/> , в своїй поетичній творчості і вона <g/> , і провідні поети-« <g/> пражани <g/> » цієї програми дотримувалися хоч і часто <g/> , але не послідовно <g/> . </p>
doc#92 Можу собі уявити <g/> , яким безнадійно здитинілим і <g/> , в своїй запеклості <g/> , небезпечним видався цей лист <g/> .
doc#25 В своїй основі думка ця позичена одначе в Потебні <g/> , тільки в останнього обережніше зформульовава ( <g/> Пор <g/> .
doc#37 В своїй кімнаті вони читали один одному свої твори — чистенькі поезії Орестові <g/> , злобні статті Державина <g/> , боговідкривальні проповіді Шаянові <g/> .
doc#15 В своїй « <g/> Українській фразі <g/> » він говорить про " <g/> слова-назви і цілі назовні сполучення <g/> " <g/> , встановлюючи певні типи їх <g/> , а саме <g/> , поперше <g/> , " <g/> назви окремих творів <g/> , книжок <g/> , установ <g/> , сіл <g/> , вулиць і т. ін <g/> .
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/>
doc#84 втілення системи чужої і гнобительської <g/> . </p><p> Але хіба губернатор у Квітчиній « <g/> Козир-дівці <g/> » в своїй функції й суті не те саме <g/> , що в вірі покоління Грушевського —Винниченка — уява
doc#81 Вони зійшлися в « <g/> Просвіті <g/> » в своїй чесності і в своїй послідовній українськості <g/> . </p>