Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Київ <g/> » <g/> , 1922 <g/> ) </p><p> Не повіримо хоч би тому <g/> , що <g/> , врешті <g/> , сам поет скаржиться на свою самотність <g/> , на « <g/> примару сліпої журби <g/> » <g/> , з якої може тільки сміятися « <g/> голос залізний доби <g/> » ( <g/> « <g/> І десь надійшло <g/> » <g/> , 1924 <g/> ) <g/> , на те <g/> , що </p><p> Серце твоє – мов маленький будинок </p><p> На неосяжній холодній землі <g/> . </p>
doc#11 Шифр його в нас знов Го <g/> , але не те <g/> , що Гофман <g/> , а те <g/> , що Микола Гоголь <g/> , сам — хтозна — може напівпричинний <g/> , подібно до мистця ЧАРТкова <g/> . </p>
doc#81 Мою першу путьовку я мав ще в « <g/> Хемвугіллі <g/> » <g/> , платив я за неї <g/> , як і за дальші <g/> , сам <g/> , але клопотатися мусів через місцевком <g/> , і <g/> , коли я повернувся <g/> , спеціяліст на путьовки в місцевкомі Таратута спитав у мене <g/> : </p><p> — Ну як <g/> , оздоровилися <g/> ? </p>
doc#73 <p> Цей епізод <g/> , сам собою дрібний <g/> , важливий тим <g/> , що з самого початку лишив об'єднання письменників без власної видавничої бази і тим самим зумовив дальшу видавничу політику МУРу <g/> .
doc#6 Тут зроблено спробу індивідуалізувати обличчя апостолів <g/> , також Пілата <g/> , і <g/> , звичайно <g/> , Христа <g/> , про що <g/> , зрештою <g/> , сам мистець пише <g/> .
doc#89 На якусь « <g/> Сільву <g/> » <g/> , цирк <g/> , естраду заманювати глядача не треба було <g/> , він сам помишляв квитки <g/> , сам платив за них <g/> , сам добивався до залі <g/> .
doc#81 Хоч у розмовах він був дуже критичний супроти « <g/> галичанства <g/> » і навіть твердив <g/> , що він буковинець <g/> , а не галичанин <g/> , — і то <g/> , мабуть <g/> , сам вірячи в це ( <g/> поки говорив <g/> .
doc#81 І його невеличкий учинок <g/> , про який він <g/> , може <g/> , сам забув за кілька днів <g/> , стоїть для мене вище від Ромен-Роллянового рішення стати двадцять літ перед тим au-dessus de la mкlйe <g/> . </p>
doc#81 За винятком Анатолія Носова <g/> , що в моєму житті відіграв ролю вирішальну <g/> , може <g/> , сам того не знавши <g/> .
doc#33 « <g/> Степан відчув <g/> , що лишається сам серед вулиці <g/> , серед суворого <g/> , безжального міста <g/> , сам серед безмежного зоряного світу <g/> , що ясно мінився над ним перед сходом сонця <g/> » <g/> .
doc#92 Але <g/> , думав я <g/> , то були погляди двадцятип'ятилітньої давности <g/> , напевне <g/> , сам Якобсон уже переконався в їх застарілості й слушності <g/> , і тепер <g/> , у п'ятдесятих роках <g/> , я зможу його остаточно в цьому переконати <g/> .
doc#75 Я <g/> , наприклад <g/> , сам веселий хлопець і люблю <g/> , щоб сміялись мої сучасники <g/> , щоб скинули з себе ряси чорної мелянхолії і подивились на себе <g/> , які вони є голенькі <g/> .
doc#47 <p> І <g/> , нарешті <g/> , сам образ Єронима <g/> .
doc#92 , при цій нагоді передав Вам свої добрі побажання <g/> » <g/> . </p><p> І <g/> , нарешті <g/> , сам Якобсон <g/> , 14 листопада 1962 <g/> : « <g/> 1958 року в Москві Булаховський говорив мені про
doc#90 експансії <g/> , що його силу нам не треба применшувати саме у ворога <g/> . </p><p> Отже <g/> , сам того не бажаючи <g/> , Гончар показав складники героїзму совєтського вояка <g/> : фаталізм <g/> , приреченість <g/> ,
doc#31 А от ще гасло ( <g/> ніби не лайливе <g/> ) <g/> , яке <g/> , правда <g/> , сам Хвильовий бере в лапки <g/> : «" <g/> Дайош <g/> " інтуїцію <g/> » <g/> , але яке має в контексті виразно іронічний характер ( <g/> «" <g/> Дайош <g/> " інтуїцію <g/> : мовляв і без абетки обійдемось <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Називний відмінок самостійний <g/> , сам або з залежними від нього словами <g/> , граматично не в'яжеться з реченням <g/> .
doc#72 Символічно <g/> , сам цар прийняв одного з чільних діячів галицьких москвофілів В. Дудикевича ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 6 <g/> ) <g/> , а напровесні 1915 р. одвідав Львів <g/> .
doc#81 Я запросив до співпраці Цебенка — він був на шість років старший від мене і <g/> , сам постать другорядна й сірувата <g/> , знав багатьох мовознавців <g/> , які на час мого виходу на сцену були вже знищені й лишили тільки імена в моїй пам'яті <g/> .
doc#40 <p> Легше припускають іменникові займенники вживання при собі прикметникових займенників <g/> , але теж не всіх <g/> , а тільки певних <g/> , а саме <g/> : сам <g/> , весь при особових займенниках <g/> , такий при що і хто <g/> , напр <g/> .