Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 » <g/> ) <g/> , і навіть оборонна позиція проти сервілізму супроти Росії ( <g/> після іронічного « <g/> Хвильовий дійсно " <g/> родич <g/> " гетьмана Мазепи і саме по " <g/> матерній лінії <g/> " ( <g/> який пасаж <g/> !
doc#40 Так само діється із словами слава - неслава <g/> , погода - не { <g/> по <g/> ) года тощо <g/> . </p>
doc#65 Стосовно до цього різні способи <g/> , що з них назву тут тільки найголовніші <g/> : </p><p> а <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> : біль <g/> , дріб <g/> , глиб <g/> , кір <g/> , розпач <g/> , Сож <g/> , Сибір <g/> , Черемош <g/> , жаль — усі були історично жіночого роду <g/> ; </p><p> б <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> , супроводжуване ствердінням приголосного <g/> : пил <g/> , полин <g/> , Хотин <g/> , слова на -пис ( <g/> літопис тощо <g/> ) <g/> : </p><p> в <g/> ) Перенесення до відміни на голосний доданням закінчення – а <g/> : долоня <g/> , яблуня <g/> , їжа <g/> , лжа <g/> , картопля <g/> , ( <g/> по <g/> ) мста <g/> , миша <g/> , одежа <g/> , пісня <g/> , постеля <g/> , тиша <g/> , воша <g/> , земля <g/> ; також брова <g/> , бритва <g/> , буква <g/> , церква <g/> , Іква <g/> , кітва <g/> , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) Те саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , галузка <g/> , горстка <g/> , кістка <g/> , сітка <g/> , сопілка <g/> , жердка <g/> ; частина <g/> , данина <g/> , глибина <g/> ; зовиця <g/> ; скорбота <g/> ; свекруха тощо <g/> . </p>
doc#9 боліла Раї- су <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 55 <g/> ) <g/> ; належати з родовим відмінком і прийменником до ( <g/> « <g/> Земля до них належить <g/> » — « <g/> Коні не винні <g/> » <g/> , 249 <g/> ) <g/> ; уділяти з родовим відмінком ( <g/> « <g/> Він уділяв ради <g/> » — Там же <g/> , 240 <g/> ; « <g/> східняк <g/> » взагалі сказав би тут інакше <g/> : давав ( <g/> по <g/> ) раду <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> У значенні матеріяльного предмета <g/> , що становить собою мету руху <g/> , вживаються рівнобіжно конструкції з прийменником по + знахідний відмінок і з прийменником за + орудний <g/> , напр <g/> .
doc#40 У значенні послідовности вживаються конструкції з по + місцевий відмінок або за + орудний <g/> , напр <g/> .
doc#9 Східноукраїнські говірки мають у цій функції переважно по + місцевий відмінок ( <g/> під впливом російської мови чи незалежно від цього — це для нас тут не має значення <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , по + форма місцевого відмінка <g/> : ввечорі <g/> , взагалі <g/> , вкінці <g/> , вкупі <g/> , вночі <g/> , вранці <g/> ; на весні <g/> , нальоту <g/> , напідпитку <g/> , надворі <g/> , на дозвіллі <g/> , на зорі <g/> , на півдорозі <g/> , нарешті <g/> , на чолі <g/> ; по батькові <g/> , повесні <g/> , поволі <g/> , позаду <g/> , поночі <g/> , попереду <g/> , посередині <g/> .
doc#63 Так робив з піснею Шевченко — вона ставала в нього виразом найбільш суб'єктивного <g/> , особливо в циклі з заслання — і так по - новому <g/> , по - своєму <g/> , індивідуально продовжуючи такого Шевченка ( <g/> бо Шевченко був і такий <g/> , але не тільки такий <g/> ) <g/> , робить Осьмачка - можливо <g/> , лідер нового антинеоклясичного струму української поезії <g/> . </p>
doc#68 Могли б <g/> , власне <g/> , якби не одна постать <g/> , чий образ проймає всю творчість Стуса і залежности від якої він не ховає <g/> , навпаки раз - по - раз її випинає й підкреслює <g/> : Тарас Шевченко <g/> . </p>
doc#63 Так робив з піснею Шевченко — вона ставала в нього виразом найбільш суб'єктивного <g/> , особливо в циклі з заслання — і так по - новому <g/> , по - своєму <g/> , індивідуально продовжуючи такого Шевченка ( <g/> бо Шевченко був і такий <g/> , але не тільки такий <g/> ) <g/> , робить Осьмачка - можливо <g/> , лідер нового антинеоклясичного струму української поезії <g/> . </p>
doc#52 На с. 611 так само на хвилинку з'являється бабуся Чміль <g/> , що говорить по - українськи <g/> , але тільки її прізвище й мова виявляють її українськість <g/> .
doc#81 Ясно <g/> , це означало також велике й важке навантаження <g/> , найменше три дні на тиждень я викладав цілий день <g/> , по 10 годин <g/> , а вже ніколи не менше <g/> , ніж шість <g/> .
doc#72 <p> На Буковині незалежний український уряд ( <g/> у спілці з Галичиною <g/> ) протримався всього-на-всього п'ять днів — з 6 по 11 листопада <g/> , — після чого країну окупували румуни <g/> .
doc#6 Його знайомі оповідають <g/> , що він малював часто по 17 годин на день <g/> . </p>
doc#72 Помітна “ <g/> народовська <g/> ” орієнтація з'являється властиво вже по 1900 р. під впливом Галичини <g/> . </p>
doc#72 Лебедь <g/> , другий секретар ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 1921 по 1923 р. <g/> : “ <g/> Ми знаємо теоретично <g/> , що неминуча боротьба двох культур <g/> .
doc#72 З 1921 по 1925 рік у Львові існував таємний Український університет <g/> , але він не міг — з огляду на своє становище — перетворитися на повноцінний <g/> , визнаний осередок освіти <g/> .
doc#72 Щоб краще уявити його всесильність <g/> , досить пригадати <g/> , що на Буковині двічі запроваджувано воєнний стан ( <g/> стан облоги <g/> ) <g/> : перший раз цей стан тривав з 1918 р. по 1928 <g/> , а вдруге з 1938 до 28 червня 1940 р. <g/> , дня <g/> , коли радянське військо окупувало Буковину <g/> .
doc#72 Матеріали по 1929 рік <g/> .