Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Так <g/> , Потебня ніколи не зрікався відмикачок <g/> , навіть на схилі життя — жадна осяжна теорія без них не обходиться <g/> , Лавровський мав певні підстави для докорів <g/> , але Потебня користувався відмикачками майстерно <g/> , не так <g/> , як Житецький <g/> , чи Харціев <g/> , чи ще багато хто <g/> . </p>
doc#40 <p> 6. Значення тривалої і інтенсивної дії і водночас доконаности недоконаним дієсловам як з приростками <g/> , так і без них надає подвійний приросток попо- <g/> , напр <g/> .
doc#81 Короленка <g/> , кажуть <g/> , в них влучила бомба <g/> , й вони згоріли <g/> .
doc#81 Пісні були масові й пролетарські <g/> , в них говорилося про громадянську війну <g/> , про оборону батьківщини <g/> , про трудовий ентузіязм <g/> .
doc#15 В них можна вбачати одне з імовірних безпосередніх джерел тих називних речень <g/> , в яких іменник у називному відмінку <g/> , головний член речення <g/> , виражає не назву матеріяльного предмета <g/> , а назву дії або стану <g/> . </p>
doc#40 <p> На старшій стадії розвитку форм майбутнього часу з -му затрималися деякі наші південно-західні і карпатські говірки <g/> : в них -му ще має окремий наголос <g/> , тому при однорядності може не повторюватися при кожному дієслові <g/> , напр <g/> .
doc#15 Називні відмінки вивісок і заголовків мають свою генезу в слові з його називною функцією <g/> , дарма <g/> , що в силу виключного панування цієї функції вони перетворилися зовнішньо ніби на протилежність слова <g/> : в них приглушені узагальнюючі властивості слова і різко розвинені конкретизуючі <g/> . </p>
doc#56 Адреса в них <g/> , правда <g/> , одна <g/> : та <g/> , що в Шевченковому Посланії <g/> , — до юродивих дітей України <g/> , що оглухли <g/> , не чують <g/> , кайданами міняються <g/> , правдою торгують <g/> . </p>
doc#64 Але коли дивитися на це з перспективи десятьох років <g/> , то стане ясно <g/> , що поведінка отих « <g/> хахлів <g/> » була розумніша і гідніша <g/> , ніж те <g/> , що хотів би бачити в них Любченко <g/> .
doc#15 Вони навіть не уявні <g/> , бо в них залишилося тільки загальне <g/> .
doc#24 Але ці розділи конче потрібні <g/> , бо в них дано ту дійсність <g/> , яка <g/> , по суті <g/> , і перероджує і автора і жінку з цвинтаря <g/> .
doc#81 <p> Соцреалістична аµітка не оминула і опери <g/> , яка <g/> , переставши бути « <g/> столичною <g/> » <g/> , не змінила особливо свого характеру <g/> , хіба що пару кращих співаків забрали до Києва <g/> , бо і так столичною вона була тільки з назви <g/> , але таких вистав було небагато <g/> , і всі вони <g/> , на зразок « <g/> Розлому <g/> » Феміліді ( <g/> за п'єсою Б. Лавренєва <g/> ) у листопаді 1931 р. <g/> , були фактично бойкотовані глядачем <g/> , бо і справді не було в них ні традиційної мелодійности <g/> , ні якихось нових шукань у музиці <g/> .
doc#15 І неможлива вже в них архаїчна суто присвійна конструкція ( <g/> воля пташок <g/> , слава наша <g/> ) <g/> .
doc#31 Стилістично беручи <g/> , однак <g/> , руку Хвильового видно в них до самого кінця <g/> .
doc#10 В цьому сенсі всі статті й книги Курило <g/> , присвячені окремим питанням української історичної фонетики <g/> , виростають з діалектології <g/> , і всі її нові й плідні науково пояснення <g/> , як утворилися типові риси української звукової системи <g/> , побудовані на ґрунті докладних і сумлінних записів сучасних говірок <g/> , а інші джерела використовуються в них лише принагідно <g/> .
doc#81 Безпритульні діти й підлітки збиралися в центрі міст <g/> , вони жили в казанах для асфальту <g/> , розводячи там багаття <g/> , вони жебрали <g/> , вони були загрозою господиням <g/> , вириваючи в них торбинки <g/> , а не раз наважуючися й на солідніші експропріяції <g/> .
doc#21 Йому здавалося <g/> , що свій погляд на світ і мистецтво він зможе висловити в них краще <g/> , ніж у статтях <g/> .
doc#25 Але кожне наріччя не тільки переформовує назовні ці елементи <g/> , а — і це головне — встановлює в них власні співвідношення <g/> .
doc#70 Назви <g/> , географічні чи особові <g/> , що з'являлися з християнством <g/> , природно <g/> , пройшли ту ж еволюцію <g/> , яка відбувалася в українській мові з власними словами <g/> : приміром <g/> , відбився в них перехід І в И. Так постали форми типу Єгипет <g/> , Єрусалим <g/> .
doc#69 Приміром <g/> , відбувся в них перехід i в и. Так постали форми типу Єгипет <g/> , Єрусалим <g/> .