Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Двічі я зрадив ніжну сестру <g/> . </p><p> Потім побачив <g/> : без неї умру <g/> … </p><p> Втретє ми стрілись на чужині <g/> … – </p><p> ( <g/> « <g/> Долі
doc#40 найменш на еміграції використовується <g/> , а без неї годі уявити собі народну мову <g/> . З другого боку <g/> ,
doc#49 поета <g/> , що можна й не розумувати про неї <g/> . Але без неї не можлива творчість <g/> . </p><p> Впевнено й спокійно
doc#81 міг собі уявити <g/> , як прожити можу аж тиждень без неї <g/> . Я був певний <g/> , що я її затримаю <g/> . Коли вона все
doc#40 слова дає змогу вживати слово образно <g/> , і без неї відпало б багато принад поетичної мови <g/> . Іноді
doc#79 , і я сидю <g/> , кум вудить <g/> , і я вудю <g/> . У природі й біля неї тихо <g/> , ясно <g/> » <g/> . Ієрархія спокійного побуту
doc#9 — входити <g/> , вриватися ( <g/> « <g/> Одчиняє фіртку <g/> , в неї впадає центуріон <g/> » - « <g/> Руфін і Прісц <g/> . » <g/> , VII <g/> , 100 <g/> ;
doc#47 й натуралізму <g/> , всякої « <g/> побутовщини <g/> » в неї зовсім природне <g/> . Поза всім іншим ці стилі могли
doc#81 » він був патріот з почуття <g/> , не з вигоди <g/> , а в неї національні почуття були атрофовані <g/> , і в
doc#81 найближчих їй волинських говірок <g/> . Це було в неї особливо гостро й щиро <g/> , бо вона була людиною
doc#87 в повісті фраза ( <g/> яка ж страшна <g/> , коли вдуматися в неї <g/> ! <g/> ) <g/> , що Харків — жива <g/> , ще не засипана Помпея ( <g/> А
doc#9 західноукраїнська мовна стихія виявляється в неї в синтаксі й граматиці взагалі <g/> . А з того факту <g/> ,
doc#38 із своєю добою <g/> , такою ж мірою він не вкладався в неї <g/> . </p><p> МЕЖІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ </p><p> Книга
doc#92 що не стискала вашу <g/> , а втискалася <g/> , вкладалася в неї <g/> ? І подібні риси квазімодности в обличчі <g/> : під
doc#39 гір <g/> , шукаючи Божої бороди <g/> , аби вчепитися в неї і погойдатися над світом хоч би хвилину <g/> , а там і
doc#91 з машиною <g/> , орудування нею — здобуток <g/> , віра в неї <g/> , схиляння перед нею — втрата <g/> . </p><p> Так відкриває
doc#84 і пазурями навколишности <g/> , що хотіла забрати в неї нареченого <g/> , єдиним рятівником молодої пари
doc#36 . Вони познайомилися листовно <g/> , Ґе закохався в неї <g/> , не бачивши <g/> , і в листі попросив її руки ( <g/> чим не
doc#47 здогадуватися <g/> , що українськість защепилася в неї — і як же глибоко <g/> ! — від контактів із
doc#81 потребі — говорила по-українськи <g/> , це звучало в неї як арія Лякме про дзвіночки <g/> . У нашому