Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 сам Бог у нас <g/> ! </p>
doc#30 <p> Ближче до нас ( <g/> хоч і те <g/> , що перед тим <g/> , аж кричить <g/> , так близько <g/> .
doc#84 І коли говоримо <g/> , що Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована <g/> , — чи означає це <g/> , що треба зруйнувати Пациків ( <g/> бо Париж ми зруйнувати не можемо — це зроблять без нас <g/> ) <g/> ?
doc#18 Минули ті часи <g/> , коли вона була веселою грою <g/> , радістю забавки без практичного призначення <g/> , виявом захвату і світоподиву <g/> , як на кону бурсацьких інтермедій <g/> , у козацьких бурлесках <g/> , у руках Котляревського <g/> , як покоління наших днів знову хотіло б її бачити ( <g/> мінус її первісна <g/> , глибинна життєрадісність <g/> , що вже закрита для нас <g/> , « <g/> знесилених журбою <g/> , роздертих сумнівами <g/> , битих стидом <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#81 За цей час ніякі новини до мене <g/> , до нас <g/> , « <g/> тубільців <g/> » <g/> , не доходили <g/> .
doc#81 Просто вона була одна з нас <g/> , а ми були її родина <g/> .
doc#28 Ми не можемо сказати <g/> , про що пам'ятає поет і що нагадав йому серпневий вечір <g/> , ми не можемо розкрити конкретного змісту і причинової зумовлености його переживань <g/> , але ми відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного слова якісь таємничі для нас <g/> , а може й для самого поета <g/> , його переживання <g/> . </p>
doc#85 Хто зна <g/> , може <g/> , й тепер є такі одержимі « <g/> духом Божим <g/> » <g/> , одиниці <g/> , яких дехто з нас <g/> , а може <g/> , й більшість уважає за графоманів <g/> , а їм відкривається майбутнє <g/> ? </p>
doc#81 <p> Доба виховувала нас суворо <g/> , вона нищила нас <g/> , але радості все таки були <g/> .
doc#9 Він писав до О. Кониського ( <g/> лист з 22 січня 1863 р. <g/> ) <g/> : « <g/> А що про Червону Русь пишете <g/> , так вона не єдиним правописом одрізнилася од нас <g/> , але і мовою <g/> ; нехай вона до нас прихилюється <g/> , а не ми до неї <g/> .
doc#81 Бродська викладала в нас три семестри <g/> , для неї це були години відпочинку <g/> , для нас <g/> , аспірантів <g/> , фактично теж <g/> .
doc#81 <p> « <g/> Група чотирьох <g/> » — назву її так — після відрекомендування не виявила найменшого інтересу до нас <g/> , аспірантів <g/> .
doc#47 захист для нас <g/> , безбатьченків <g/> » <g/> ) <g/> , а в кінці розділу ми вже читаємо про нього в третій особі <g/> : « <g/> з ложа устає чернець <g/> …
doc#26 Багато тут залежить від нас <g/> , більше — не від нас <g/> . </p>
doc#69 Чи багато з тих <g/> , хто активно оперує мовою <g/> , усвідомлює <g/> , то мова перебуває сьогодні на критичному роздоріжжі не лише тому — бути їй чи не бути <g/> , айв виборі своєї майбутньої структури і то кожний з нас <g/> , вибираючи ті чи ті слова й форми голосує за те <g/> , якою вона буде структурно завтра <g/> .
doc#70 Чи багато з тих <g/> , хто активно оперує мовою <g/> , усвідомлює <g/> , що мова перебуває сьогодні на критичному роздоріжжі не лише в тому — бути їй чи не бути <g/> , а й у виборі своєї майбутньої структури <g/> , і кожний з нас <g/> , вибираючи ті чи ті слова й форми <g/> , голосує за те <g/> , якою вона буде структурою <g/> .
doc#34 Та цього не треба в тих деталях <g/> , які не мають значення для розкриття глибинної правди <g/> , і тому неправдоподібності в тих деталях вражають нас <g/> , вони перешкоджають нам вірити в правду цілости <g/> , — а це велика загроза для мистецького твору <g/> . </p>
doc#84 Якби половці або печеніги знищили нас <g/> , вони рівно такою ж мірою протистояли б дальшим азійським ордам і <g/> , отже <g/> , були б « <g/> заборолом Европи <g/> » <g/> .
doc#35 Згадка про юрбу <g/> , що сьогодні кричить осанна <g/> , а завтра розпинає ( <g/> « <g/> Слово на неділю цвітоносную <g/> » <g/> ) <g/> ; молитва « <g/> Ізбави нас <g/> , Господи <g/> , Юдина цілування <g/> » могли сприйматися тоді як вельми злободенні <g/> .
doc#81 Але і це вже було для нас <g/> , для мене щось <g/> .