This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 | Історично беручи <g/> , твердість зберігається <g/> , коли і походить з о і здебільшого чергується з ним ( <g/> у нашому прикладі ножі <g/> ) <g/> , або в називному відмінку множини прикметників з -ые ( <g/> напр <g/> . |
doc#72 | ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | ) <g/> , займенник він у значенні « <g/> коханий <g/> » ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | <p> Крім названих двох груп часток з їх підподілами <g/> , до часток звичайно прилучають стверджувальні слова так <g/> , еге <g/> , егеж <g/> , авжеж <g/> , атож і заперечні ні <g/> , аніже ( <g/> напр <g/> . |
doc#53 | Афіна стає в нього Атеною ( <g/> напр <g/> . |
doc#7 | , « <g/> Cimetiere <g/> » <g/> ) <g/> , Андре Бретона ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | Крім того <g/> , слово в українській мові здебільшого має або може мати свій наголос і при тому тільки один <g/> ; хоч <g/> , правда <g/> , є категорії слів <g/> , що не мають наголосу або мають кілька наголосів <g/> , так що ця ознака не може бути вирішальною ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | ) <g/> , вияснювальну ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | , копію з оригіналу <g/> ) <g/> , вписати ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | На означення години й хвилини зберігся прийменник о ( <g/> б <g/> ) з місцевим відмінком ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | Кожний прийменник <g/> , в'яжучися з певним відмінком ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | Іноді зустрічаються і інші рештки двоїни — в називному відмінку ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | <p> Бувають дієслова <g/> , які не можуть змінити виду <g/> , не набираючи нових внутрішньо-видових відтінків ( <g/> напр <g/> . |
doc#72 | , подвоєні н <g/> , д <g/> , т <g/> , л в іменниках середнього роду <g/> , але не с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> : зілля але колося <g/> ) <g/> , інші запропоновано як рівнобіжні до узвичаєних галицьких ( <g/> напр <g/> . |
doc#53 | Знаходимо в нього Гелій ( <g/> напр <g/> . |
doc#10 | лишилися в Ганцова нерозвинені <g/> ) <g/> , теж показує <g/> , що думка дослідника прямувала до схоплення мови не як суми фактів <g/> , а як системи — хоч нерідко він забуває про це і піддається спокусі традиційного механічного перелічування окремих рис говірок ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | Складніша справа із звуком <g/> , що позначається літерою в. У становищі перед голосним ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | <p> Усі ці дієприкметники мають наголос на корені <g/> ; він переноситься на приросток у тих дієприкметників <g/> , де в корені нема голосного ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | Можна думати <g/> , що ці іменники згодом перейдуть до групи слів <g/> , що в множині переносять наголос на закінчення <g/> , як це вже сталося з багатьма тими <g/> , що давніше належали до цієї групи ( <g/> напр <g/> . |
doc#40 | ) <g/> , нарешті допустове ( <g/> напр <g/> . |